Постанова ВГСУ від 19.01.2017 року у справі №904/6718/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 904/6718/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЯценко О.В.,СуддівБакуліна С.В. Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі№ 904/6718/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енергоінвест"Простягнення 6362164,44 грн,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Чібічьян О.Р. дов. від 27.10.2016, Брігінець С.О. Дов. від 27.10.2016,- відповідача: Носова В.І. дов. від 01.02.2016В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016 р. (судді: Ніколенко М.О., Петрова В.І., Соловйова А.Є.) у задоволенні позовних вимог Державного підприємства " Одеська залізниця" - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що договором не врегульовано порядок та строки внесення орендної плати у випадку відсутності коштів на рахунку орендатора у ЕТехПД, тому, фактично Договором не встановлено строк (термін) виконання відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача з відповідною вимогою, а отже, відповідач не порушував будь-яких прав чи інтересів позивача.

Крім того, на день розгляду цієї справи неможливо встановити точний розмір заборгованості за заявлений період, а залучення до участі у справі особи, яка має спеціальні знання (експерта) не усунуло неясностей, неузгодженостей, суперечностей та інших недоліків розрахунку заявленої суми. Станом на день розгляду справи розмір заявленої суми не можна вважати доведеним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 р. (судді: Березкіної О.В., Чус О.В., Дармін М.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016 р. залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить, що відповідач у порушення умов договору починаючи з 01.01.2015р. не сплачувала орендну плату за користування зерновозами у зв'язку з чим станом на 01.08.2015р. виникла дебіторська заборгованість у сумі 4 739 081,66 грн. Судами не враховано, що в договорі чітко визначено строки внесення орендної плати згідно п. 3.2. Договору "остаточний розрахунок (коригування інфляції) проводиться не пізніше 15-го числа наступного місяця за звітним, з урахуванням індексу інфляції", тому висновки суду про не визначення строку виконання зобов'язання не відповідає нормам ст. 526 ЦК України, п. 5 ст. 762 ЦК України.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладено договір оренди вантажних вагонів №ОД/М-12-651 дню від 22.10.12 (Договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на засадах оренди 300 зерновозів з довготривалого запасу для перевезення вантажів, передбачених Правилами. В оренду передаються вагони з довготривалого запасу, що потребують капітально відновлювального ремонту з продовженням терміну експлуатації на 6 років. Акти передачі складаються на станції передачі перед їх подаванням на вагоноремонтне підприємство (п.2.1).

Згідно п. 3.1 Договору №ОД/М-12-651 дню, Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди визначається за результатами конкурсу і складає 118 грн. (без ПДВ) на добу за один вагон, але не менше 10 % на рік від вартості вагону визначеної шляхом незалежної оцінки, з урахуванням відновлювального ремонту.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оренди вантажних вагонів №ОД/М-12-651 дню від 22.10.12 року, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Розрахунки проводяться щодекадно. Остаточний розрахунок (коригування інфляції) проводиться не пізніше 15-го числа наступного місяця за звітним, з урахуванням індексу інфляції. Сторони узгодили розмір передоплати розрахунку орендної плати на 10 діб.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В договорі визначено, що «Розрахунки проводяться щодекадно. Остаточний розрахунок (коригування інфляції) проводиться не пізніше 15-го числа наступного місяця за звітним, з урахуванням індексу інфляції.»

Таким чином, висновки судів, що договором не врегульовано порядок та строки внесення орендної плати у випадку відсутності коштів на рахунку орендатора у ЕТехПД, не враховують наведених умов договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає невірним висновки судів про те, що строк оплати договором не встановлений.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою встановлення розміру заборгованості за оренду вантажних вагонів, господарським судом першої інстанції була призначена судово-економічна експертиза.

Відповідно до ст. 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

В розглядуваному випадку експертом не надано відповіді на питання чи підтверджується документально заявлений розмір заборгованості за період з серпня 2014 по червень 2015 з тих мотивів, що надані первинні документи містять розбіжності, зокрема щодо кількості переданих в оренду зерновозів; на дослідження не надані розрахункові документи (перевізні документи, квитанції різних зборів, відомості плати за користування вагонами (контейнерами), накопичувальні картки) за перевезення вантажів і надані послуги, тому встановити які саме послуги та на яку суму надавалися згідно Договору № 1171724 в обсязі наданих документів не можливо.