Постанова ВГСУ від 19.01.2016 року у справі №910/17974/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року Справа № 910/17974/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:прокуратуриКоркішко В.М. - старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачівСажієнко І.О. - довіреність від 30.12.2015 року довіреність від 11.01.2016 рокувідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київського квартирно - експлуатаційного управління на постановувід 16.11.2015 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/17974/14 господарського суду м. Києва за позовомЗаступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: - Міністерства оборони України; - Київського квартирно - експлуатаційного управління; до Приватного підприємства "Центр побутового обслуговування-1"пророзірвання договору та виселення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно - експлуатаційного управління з позовом до Приватного підприємства "Центр побутового обслуговування-1" про:

- розірвання попереднього договору №14/2012 укладеного від 25.09.2012 року між Київським квартирно - експлуатаційним управлінням та ПП "Центр побутового обслуговування-1";

- виселення ПП "Центр побутового обслуговування-1" з орендованих приміщень - нерухомого військового майна - нежитлового приміщення, загальною площею 139,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, військове містечко №59, інв. №33;

- зобов'язання ПП "Центр побутового обслуговування-1" актом приймання - передачі повернути нерухоме військове майно - нежитлове приміщення, загальною площею 139,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, військове містечко №59, інв. №33, на підставі статей 174, 193, 283, 291 Господарського кодексу України, статей 526, 759, 763, 764 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року (суддя М.О. Лиськов) позов задоволено повністю; розірвано попередній договір № 14/2012 від 25.09.2012 укладений між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням та Приватним підприємством "Центр побутового обслуговування"; виселено ПП "Центр побутового обслуговування" з орендованих приміщень - нерухомого військового майна нежитлових приміщень загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв.. № 33; зобов'язано ПП "Центр побутового обслуговування" повернути за актом приймання передачі нерухомого військового майна нежитлових приміщень загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв. № 33 та стягнуто з ПП "Центр побутового обслуговування" 3 654 грн.. до державного бюджету.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості та законності позовних вимог з посиланнями на приписи статті 651 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За апеляційною скаргою ПП "Центр побутового обслуговування" Київський апеляційний господарський суд (судді: В.О. Зеленін, Б.О. Ткаченко, О.Ф. Синиця), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 16.11.2015 року вказане рішення скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління - відмовив повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині розірвання попереднього договору № 14/2012 року від 25 вересня 2012 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у пункті 10.1 укладеного попереднього договору визначено його дію з 25 вересня 2012 року по 01 серпня 2013 року, отже, відповідно до положень статей 631, 635 Цивільного кодексу України та статті 182 Господарського кодексу України, строк його дії закінчився, а тому позовна вимога про його розірвання задоволенню не підлягає, оскільки розірваний може бути лише діючий договір.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв'язку із безпідставним не укладенням договору оренди майна, на підставі конкурсу, проведеного у листопаді 2013 року, у якому відповідача визнано переможцем, порушуються вищевказані права відповідача, а тому позовні вимоги прокурора про виселення та зобов'язання повернути майно не підлягають задоволенню.

Київське квартирно - експлуатаційне управління подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що звертаючись до суду з позовною вимогою про розірвання попереднього договору, Київське КЕУ керувалось висновками щодо природи вказаного попереднього договору, що викладені в рішенні господарського суду міста Києва від 19.09.2013 року у справі №910/11315/13, яке набрало законної сили, та ніким не оскаржувалось.

Скаржник зазначає, що після припинення терміну дії попереднього договору орендовані приміщення повернуті та звільнені не були, вказаний попередній договір був підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, зокрема, щодо своєчасного внесення плати за продовження фактичного використання з боку відповідача спірних приміщень.

Також скаржник зазначив, що вирішуючи спір, пов'язаний з виселенням відповідача суд апеляційної інстанції не з'ясував та не перевірив додержання визначеного Законом України "Про оренду державного та комунального майна" порядку укладення відповідного договору оренди, в тому числі погодження його з органом, уповноваженим управляти майном.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо позовних вимог в частині розірвання попереднього договору № 14/2012 року від 25 вересня 2012 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 25.09.2012 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України, як стороною 1, та ПП "Центр побутового обслуговування - 1", як стороною 2, було укладено попередній договір № 14/2012.

25.09.2012 року Київське КЕУ передало, а відповідач прийняв нежитлові приміщення загальною площею 139,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв. № 33, що підтверджується відповідним актом приймання передачі.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору сторона 1 зобов'язується з 25 вересня 2012 року по 01 серпня 2013 року в укласти в майбутньому Основний договір Оренди нерухомого військового майна загальною площею 139,2 кв.м. (у подальшому - майно), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв. № 33, на умовах встановлених даним договором.

Пунктом 1.1. попереднього договору визначено, що сторона 2 (відповідач) до моменту підписання Основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 1.2. попереднього договору, орендодавцем по Основному договору виступатиме Сторона 1, а відповідно Сторона 2, в разі перемоги у конкурсі на право укладення договору оренди військового майна, буде виступати Орендарем.

У розділі 2 попереднього договору сторони узгодили положення, які повинен містити Основний договір, зокрема, пунктом 2.1.2 визначено, що назване в предметі основного договору нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під майстерню ремонту та пошиву одягу, перукарню.

Пунктом 3.1. попереднього договору визначено, що вартість майна, зазначеного в пункті 2.1 буде остаточно визначена на підставі експертної оцінки.

Відповідно до пунктів 4.2.1, 4.2.2. попереднього договору сторона 1 зобов'язалась провести конкурс на право укладення договору оренди нерухомого військового майна, після проведення конкурсу сторона 1 зобов'язалась підготувати проект Основного договору.