ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2015 року Справа № 922/3316/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.суддівКролевець О.А. Попікової О.В. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача: Полетаєва Т.Ю. дов. від 1.09.2014р. № 78 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ банк "Меркурій" Куліш В.М. на рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2014р.та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014р.у справі№ 922/3316/14 Господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємства "Циркон"доПублічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" проприпинення зобов'язання за договором
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Циркон" (далі - позивач, ПП "Циркон") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій" (далі - відповідач, ПАТ Банк "Меркурій") про визнання припиненими на підставі статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання за договором невідновлюваної кредитної лінії в національній валюті України від 31 жовтня 2013 року № 02/1-25К-80, укладеного між сторонами, у зв'язку з поєднанням в особі Приватного підприємства "Циркон" кредитора і боржника Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2014р. (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014р. (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Ільїн О.В., Камишева Л.М.), позов задоволено повністю.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 606, 610, 1060 Цивільного кодексу України, статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з огляду на встановлення тих обставин, що зобов'язання позивача за Кредитним договором № 02/1-25К-80 від 31 жовтня 2013 року та за Договором депозиту № 977 від 31 жовтня 2013 року припинились у зв'язку з поєднанням в особі ПП "Циркон" боржника та кредитора Банку на суму 49 500 000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статей 601, 602, 606 Цивільного кодексу України, статей 36, 52 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому скаржник наголошує на тому, що відсутні правові підстави для задоволення позову щодо припинення зобов'язання на підставі статті 606 Цивільного кодексу України, оскільки наявні два правовідношення між сторонами, а саме кредитного, яке виникло на підставі договору невідновлюваної кредитної лінії від 31.102013 року № 02/1-25К-80, та депозитного правовідношення, яке виникло на підставі договору банківського вкладу від 31.10.2013 року № 977. При цьому Банк, посилаючись на вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлено чіткий порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.
Від відповідача на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яке залишене колегією суддів без задоволення як необґрунтоване.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предмет позову у даній справі становить вимога ПП "Циркон" про визнання припиненими на підставі статті 606 Цивільного кодексу України зобов'язання за договором невідновлюваної кредитної лінії в національній валюті України від 31 жовтня 2013 року № 02/1-25К-80, укладеного між ПП "Циркон" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій".
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 31 жовтня 2013 року між Приватним підприємством "Циркон" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій" укладений договір невідновлювальної кредитної лінії в національній валюті України № 02/1-25К-80, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, відповідач (кредитор) надав позивачу (позичальнику) кредитні кошти за рахунок кредитної лінії, ліміт якої встановлено в розмірі 49 500 000,00 грн.
Пунктом 1.3 Кредитного договору № 02/1-25К-80 передбачено, що проценти за користування кредитом встановлено в розмірі 20,23% річних з 31 жовтня 2013 року, а з 01 грудня 2013 року - 20,9% річних; процентна ставка фіксована.
В пункті 1.4 Кредитного договору зазначено, що кінцевий термін повернення заборгованості за Кредитною лінією - 28 жовтня 2014 року.
В пункті 4.1 Кредитного договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов'язань перед Кредитором за даним договором забезпечується заставою майнових прав (№ 02/2-08-98 від 31 жовтня 2013 року).
На виконання п. 4.1 Кредитного договору сторони уклали договір № 02/2-08-98 застави майнових прав, відповідно до п. 1.2 якого Банку (відповідачу) передано право вимоги грошової суми у розмірі 49500 000,00 грн., розміщеної на депозитному рахунку згідно з Договором банківського вкладу (депозиту) "КЛАСИЧНИЙ" № 977 від 31 жовтня 2013 року, укладеного між ПП "Циркон" та ПАТ Банк "Меркурій".
Ринкова вартість майнових прав на підставі цього Договору становить 49500000,00 грн. (п. 1.3 Договору застави).
Відповідно до пункту 1 договору банківського вкладу (депозиту) "КЛАСИЧНИЙ" № 977 від 31 жовтня 2013 року Банк (відповідач) прийняв від вкладника (позивача) грошові кошти у формі вкладу (депозиту) в сумі 49500000,00 грн. за умови щомісячного нарахування процентів на суму вкладу, розмір яких встановлено на рівні 20,9% річних.
Строк зберігання вкладу - 363 дня з 31 жовтня 2013 року. Термін повернення вкладу - 28 жовтня 2014 року (п. 1.1, 1.2 Договору депозиту).
Відповідно до пункту 2.5 Договору депозиту вкладник має право одержати суму вкладу у повному розмірі або частково у будь-який час. Право на дострокове повернення вкладу також визначено в пункті 3.4.4 Договору.
Про дострокове повернення вкладу необхідно у письмовій формі попередити Банк за 5 банківських днів (пункт 3.2.4 Договору депозиту).
За вкладним (депозитним) рахунком забороняється проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до Договору застави коштів (пункт 2.6 Договору депозиту).
Судами також було встановлено, що Національним Банком України прийнято Постанову НБУ № 340 від 10 червня 2014 року про відкликання банківської ліцензії ПАТ Банк "Меркурій".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 червня 2014 року вирішено розпочати ліквідацію ПАТ Банк "Меркурій" .
ПП "Циркон" заявило кредиторську вимогу від 25 червня 2014 року за Договором депозиту № 977 від 31 жовтня 2013 року на суму 4900000,00 грн.
Сервіси для юристів