ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 759/5391/19
провадження № 51-3064 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_8 , яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, а ухвалу Київського апеляційного суду від 4 червня 2025 року і захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року та вказану вище ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100000000933, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за частиною другою статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені статтею 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішено питання щодо речових доказів, судових витрат та арешту.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 21 вересня 2018 року приблизно о 23:44, керуючи технічно справним автомобілем «Оpel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині Кільцевої дороги в м. Києві зі сторони вул. Соборної у напрямку просп. Л. Курбаса зі швидкістю 110,264 км/год. +/- 2,205 км/год, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на цій ділянці - 50 км/год, порушуючи вимоги пункту 1.5, підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 12.1, 12.3 і підпункту «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечної швидкості керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, а продовжив рух далі, внаслідок чого навпроти будинку № 5 по вул. Кільцева дорога здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який усупереч пунктам 4.7 та підпунктів «а», «б», «г» пункту 4.14 Правил дорожнього руху переходив проїзну частину дороги справа наліво по ходу руху автомобіля «ОpelAstra» і якого ОСОБА_6 об`єктивно спроможний був виявити.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пішохід ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких загинув на місці події.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 червня 2025 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення положень кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На переконання сторони захисту, у цьому провадженні об`єктивна та суб`єктивна сторони злочину не доведені відповідно до стандарту поза розумним сумнівом.
Вважає, що розгляд справи судом був упереджений, суд першої інстанції діяв виключно в інтересах сторони обвинувачення, ігноруючи численні порушення законодавства, відверті неправдиві показання окремих експертів під час допиту в суді та недостовірність їх висновків, неузгодженість останніх з іншими доказами. Крім того, місцевий суд у рішенні не надав належної оцінки зібраним доказам, лише перелічив їх у вироку, а всі аргументи захисника, викладені у клопотаннях і заявах під час дослідження доказів, щодо їх недоліків та недостовірності були залишені поза увагою суду.
На думку захисника, суд першої інстанції допустив істотне порушення норм процесуального закону, що унеможливило реалізацію стороною захисту наданих їй процесуальних прав, порушив засади рівності учасників процесу, змагальності сторін та свободи в наданні суду своїх доказів і доведенні їх переконливості, що призвело до неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Стверджує, що фактично всі докази, які мають значення для встановлення дійсних обставин справи, є недостовірними, недопустимими та неналежними.
Сервіси для юристів