Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 18.12.2014 року у справі №903/1484/13

Постанова ВГСУ від 18.12.2014 року у справі №903/1484/13

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 194

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 903/1484/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.

за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_3

відповідача - Сороки В.Г.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 4 серпня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Волинської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 979 524 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача про стягнення 667 852 грн. вартості покращення майна, отриманого за недійсним правочином.

Рішенням господарського суду Волинської області від 27 січня 2014 року в даній справі, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року позовні вимоги позивача було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 667 852 грн. вартості майна, отриманого за недійсним правочином.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2014 року вказані судові рішення скасовані та передано справу на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

При новому розгляді справи позивач змінив предмет позову та просив суд стягнути з відповідача вартість поліпшення майна в сумі 54 557 грн. та ринкову вартість приміщення магазину промислових товарів, з відрахуванням поліпшення в сумі 613 295 грн., розміщеного на ринку "Завокзальний" у АДРЕСА_1.

Також, 22.07.2014 року позивач звернувся до суду з заявою №01-123/132/14 про збільшення позовних вимог в сумі 979 524 грн., в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь вартість поліпшення майна в сумі 54 557 грн. та ринкову вартість приміщення магазину промислових товарів, розміщеного на ринку "Завокзальний" у АДРЕСА_1 без врахування поліпшення в сумі 924 967 грн. (т.2, а.с.34).

Рішенням господарського суду Волинської області від 4 серпня 2014 року (суддя В.А. Войціховський) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2014 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2002 року між Луцьким госпрозрахунковим ринком (орендодавцем), правонаступником якого є Волинська облспоживспілка та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендарем) було укладено договір оренди з викупом терміном на 12 років 9 міс, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в тимчасове користування об'єкт нерухомості - приміщення громадської вбиральні, розташований на території ринку "Завокзальний" за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 укладеного договору, орендар зобов'язався провести капітальний ремонт орендованого приміщення. Вартість проведеного капремонту враховувалася в орендну плату за користування майном. Кошторисна вартість ремонту погоджена сторонами у сумі 259673 грн.

11.01.2003 року між Луцьким госпрозрахунковим ринком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до умов якої пункт 4.2 договору було змінено та погоджено кошторисну вартість ремонту у розмірі 319125 грн., що відповідало вартості фактичного виконання робіт.

Відповідно до п.1.4 цієї угоди сторони погодили доповнити розділ 8 договору пунктом 8.3, відповідно до якого надбудова як окрема будівля над орендованою спорудою туалету у відповідності з затвердженим орендодавцем планом даху туалету (додаток №4 до договору оренди) являється власністю орендаря та може бути використана ним на власний розсуд.

Пунктом 1.6 додаткової угоди передбачено, що оскільки вартість надбудови туалету не включається до суми виконаних робіт по капремонту для зарахування їх в оплату оренди об'єкта, тому надбудову над спорудою туалету ринку "Завокзальний" слід вважати власністю орендаря з моменту підписання даної угоди.

Згідно акту прийомки-передачі від 11.01.2003 року об'єкт незавершеного будівництва -надбудова над орендованим приміщенням туалету на ринку "Завокзальний" залишковою балансовою вартістю в сумі 54557 грн. Луцьким госпрозрахунковим ринком була передана позивачу.

ФОП ОСОБА_5 здійснив надбудову над орендованим приміщенням туалету, а саме на місці надбудови зведено об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення.

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, 01.03.2007 року на підставі акту держаної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта прийнято в експлуатацію магазин промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Акт приймання в експлуатацію затверджено рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №144-2 від 01.03.2007 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2007 року по справі №8/77-92, яке вступило в законну силу, за позовом Волинської облспоживспілки до підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна договір оренди з викупом від 23.02.2002 року, укладений на 12 років 9 місяців між Луцьким госпрозрахунковим ринком та підприємцем ОСОБА_5 на споруду туалету пл. 216 кв.м., що розташована на території ринку "Завокзальний", визнано недійсним.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та було встановлено судами, рішенням господарського суд Волинської області від 07.09.2010 року по справі №6/32-71, яке набрало законної сили, за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до ФОП ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про повернення майна, переданого за недійсним правочином, позов було задоволено та зобов'язано ФОП ОСОБА_5 повернути спілці споживчих товариств майно передане за недійсним правочином, а саме приміщення надбудови загальною площею 209,9 кв.м. яке розташоване у АДРЕСА_1 (ринок "Завокзальний").

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Волинської обласної спілки споживчих товариств компенсації у розмірі вартості покращення майна, отриманого за недійсним правочином згідно заяви про збільшення позовних вимог від 22.07.2014 року, а саме вартості поліпшення майна в сумі 54557 грн. та ринкової вартості приміщення магазину промислових товарів, розташованого на ринку "Завокзальний" у АДРЕСА_1 без врахування поліпшення в сумі 924967 грн.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст