Постанова ВГСУ від 18.11.2016 року у справі №917/735/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року Справа № 917/735/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Дроботової Т.Б., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016у справі Господарського суду№ 917/735/16 Полтавської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хорольська"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"простягнення 1 329 641,53 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Тереза Ю.О., дов. від 24.12.2015 № 24/12/2015;відповідача:Талащенко В.Є., дов. від 01.07.2016;

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хорольська" (далі - Товариство "Агрофірма "Хорольська") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень позовних вимог (т. 15, а.с. 39- 40), просило стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі - Товариство "Гадячсир") 2 005 872,88 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором постачання молока коров'ячого незбираного № 84/03-12/14 від 20.12.2014 у розмірі 1 625 420,15 грн., процентів за користування грошовими коштами у розмірі 155 703,68 грн., 3 % річних у розмірі 12 533,73 грн., пені у розмірі 166 942,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 45 252,48 грн.

Позовні вимоги Товариство "Агрофірма "Хорольська", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовувало тим, що на виконання укладеного з Товариством "Гадячсир" договору постачання молока коров'ячого незбираного № 84/03-12/14 від 20.12.2014, відповідно до десяти видаткових накладних, здійснило поставку обумовленої договором продукції на загальну суму 32 374 784,47 грн., проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково в сумі 30 563 412,32 грн., у зв'язку із чим виникла заборгованість в сумі 1 811 372,15 грн.

Також Товариство "Агрофірма "Хорольська" зазначало про те, що в зв'язку з виникненням вказаної суми заборгованості, 22.10.2015 між ним та Товариством "Гадячсир" було укладено угоду про розірвання договору про постачання молока коров'ячого незбираного № 84/03-12/14 від 20.12.2014, якою останнє визнало суму основного боргу за договором, а також свій обов'язок зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 341 780,63 грн. та зобов'язалось здійснити їх погашення згідно графіку платежів, визначених даною угодою.

В зв'язку з порушенням Товариством "Гадячсир" своїх зобов'язань за угодою про розірвання договору про постачання молока коров'ячого незбираного № 84/03-12/14 від 20.12.2014, Товариство "Агрофірма "Хорольська" просило суд задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.07.2016 (суддя Ціленко В.А.) позовні вимоги Товариства "Агрофірма "Хорольська" задоволено. Стягнуто з Товариства "Гадячсир" на користь Товариства "Агрофірма "Хорольська" 1 625 420,15 грн. основної заборгованості, 155 703,68 грн. процентів за користування грошовими коштами, 12 533,73 грн. 3 % річних, 45 252,48 грн. інфляційних втрат, 166 942,84 грн. пені та 30 088,10 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (колегія суддів: Шевель О.В., Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.) рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2016 залишено без змін.

Рішення мотивовані обґрунтованістю вимог Товариства "Агрофірма "Хорольська", викладених у позовній заяві та уточненнях до неї.

Товариство "Гадячсир" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 і рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2016 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Гадячсир" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст.ст. 11, 509, 536, 546, 548, 549, 604, 625, 692, 1046, 1048 ЦК України та ст.ст. 33, 42, 43Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат на суму основного боргу разом із сумою процентів за користування чужими грошовими коштами, а не лише на суму основного боргу, як встановлено вимогами ст.ст. 549, 625 ЦК України.

Товариство "Агрофірма "Хорольська" скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Гадячсир", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Агрофірма "Хорольська" обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до вимог діючого законодавства України.

16.11.2016 до Вищого господарського суду України від Товариства "Гадячсир" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з підстав неможливості уповноваженого представника скаржника з'явитись до суду касаційної інстанції для розгляду його касаційної скарги.

16.11.2016 колегією суддів Вищого господарського суду України задоволено вказане клопотання Товариства "Гадячсир" та, на підставі частини третьої ст. 77 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 16.11.2016 до 10 год.00 хв.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Гадячсир" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Агрофірма "Хорольська" (постачальник) та Товариством "Гадячсир" (покупець) 20.12.2014 було укладено договір постачання молока коров'ячого незбираного № 84/03-12/14, за яким постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця молоко коров'яче незбиране (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (далі - Договір);

- на виконання умов Договору позивачем протягом січня-жовтня 2015 року було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 32 372 784,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними;

- пунктами 6.4, 6.5 Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за фактичний обсяг переданого товару на підставі товарно-транспортної накладної в платіжні дні - вівторок та четвер кожного тижня з повним погашенням таким чином: покупець сплачує на рахунок постачальника у вівторок сумарну вартість товару, поставленого протягом 5 днів (з четверга по понеділок включно) та у четвер сумарну вартість товару, поставленого протягом 2 днів (з вівторка по середу включно);

- додатковою угодою № 1 від 12.02.2015 до Договору сторони змінили порядок розрахунків за отриманий товар, а саме: розрахунок з постачальником покупець проводить протягом 5 банківських днів з дати поставки кожної партії товару;

- відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу у січні-жовтні 2015 року вартість отриманого товару в сумі 30 563 412,32 грн., в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1 811 372,15 грн.;

- 22.10.2015 між сторонами у справі було укладено угоду про розірвання договору № 84/03-12/14 від 20.12.2014 та порядок виконання зобов'язань (далі - Угода), якою сторони домовилися про припинення поставки товару та погодили графік погашення відповідачем основного боргу в сумі 1 811 372,15 грн., а також щомісячну сплату процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24,4 % річних від простроченої суми боргу, що становить 341 780,63 грн.;

- пунктом 10 Угоди передбачено, що у випадку порушення покупцем своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості по сплаті суми основного боргу та сплаті нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі та строки визначені у цій угоді, постачальник має право звернутися до суду з вимогою погашення існуючої заборгованості, а також щодо стягнення нарахованих штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків річних;