Постанова ВГСУ від 18.11.2015 року у справі №910/10292/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 910/10292/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Данилової Т.Б.,

Козир Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі № 910/10292/15 Господарського суду міста Києва за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", Полтавська область, про стягнення штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

прокуратури - Голуб Є.В. (посвідчення № 029151 від 22.09.14);

позивача - Ковальчук І.В. (дов. № 220/318/д від 18.05.15);

відповідача - Білявський В.В. (дов. № 2 від 05.01.15),

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "АвтоКрАЗ" про стягнення штрафних санкцій.

Вказував, що 06.11.14 між Міністерством оборони України (замовником) та ПАТ "АвтоКрАЗ" (виконавцем) був укладений державний контракт № 247/4/14/27 на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням - автомобілів вантажних підвищеної прохідності КрАЗ-6322-0000016-02 та автомобілів тягачів сідельних підвищеної прохідності КрАЗ-6446-0000076-02, згідно якого виконавець зобов'язався у 2014 році виготовити і поставити замовнику продукцію, визначену у специфікації, а замовник - прийняти продукцію та здійснити її оплату.

Посилаючись на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині дотримання строку поставки продукції, Заступник Генерального прокурора України просив стягнути з відповідача 254 823,18 грн. штрафу та 340 370,97 грн. пені на підставі ст. 231 ГК України та розділу 7 контракту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 липня 2015 року (суддя Пасько М.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий, Зеленіна В.О., Смірнової Л.Г.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь Міністерства оборони України 254 823,18 грн. штрафу та 340 370,97 грн. пені.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині дотримання строку поставки продукції, що відповідно до положень ст. 231 ГК України є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити штраф та пеню.

У касаційній скарзі ПАТ "АвтоКрАЗ", посилаючись на неповне встановлення судами попередніх інстанцій дійсних обставин справи щодо строків прострочення ним поставки продукції, а також на помилковість висновків судів щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій за порушення ним договірного зобов'язання, що є порушенням ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.11.14 між Міністерством оборони України (замовником) та ПАТ "АвтоКрАЗ" (виконавцем) був укладений державний контракт № 247/4/14/27 на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням - автомобілів вантажних підвищеної прохідності КрАЗ-6322-0000016-02 та автомобілів тягачів сідельних підвищеної прохідності КрАЗ-6446-0000076-02, згідно якого виконавець зобов'язався у 2014 році виготовити і поставити замовнику продукцію, визначену у специфікації, а замовник - прийняти продукцію та здійснити її оплату.

Згідно додаткової угоди № 1 від 25.12.14 до контракту вартість продукції сторонами встановлено в сумі 36 099 532,40 грн. (без ПДВ), а загальна сума контракту разом з ПДВ складала 43 319 438,88 грн.

Розрахунки за продукцію здійснюються шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % вартості продукції за контрактом, з яких 80 % в термін 3 банківських днів з дати укладення контракту, 20 % в термін 3 банківських днів з дати підписання протоколу договірної ціни. При цьому продукція поставляється протягом трьох місяців з дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, але в будь-якому випадку не пізніше строку, зазначено у специфікації (п. 2.12 контракту).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ст. 530 ЦК України.

Судами встановлено, що на виконання умов контракту № 247/4/14/27 від 06.11.14 позивачем здійснено попередню оплату в сумі 35 375 668,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 247/1/599 від 07.11.14 та в сумі 7 943 770,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 247/1/666 від 25.12.14, проте відповідачем здійснено поставку продукції з порушенням строків обумовлених контрактом, а саме: на 22 дні за першою поставкою продукції та на 58 днів за другою поставкою продукції.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).