Постанова ВГСУ від 18.11.2014 року у справі №911/4469/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 911/4469/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтін"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2014у справі№ 911/4469/13 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 56 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валтін" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з останнього 56 000,00 грн., з яких: 36 000,00 грн. - основний борг та 20 000,00 грн. штраф.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2014 у справі № 911/4469/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтін" 36 000 грн. боргу, 20 000 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі №911/4469/13 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Спір у справі виник, як вважає позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг згідно Договору про надання юридичних послуг від 29.12.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Валтін" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.12.2012 між відповідачем (замовником) та позивачем (виконавцем), було укладено Договір про надання юридичних послуг, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець у встановленому законом порядку за плату надає замовнику юридичні послуги по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро", яка визначена наказом Господарського суду Київської області у справі № 18/156-09 про стягнення з ВАТ "УІФК-Агро" на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 128 486,57 грн.

Згідно пункту 1.2. Договору в перелік послуг, що надаються виконавцем по цьому договору входить: вивчення матеріалів справ, формування правової позиції та її узгодження з замовником, підготовка необхідних документів (включаючи процесуальні), подання через замовника необхідних документів (включаючи процесуальні) до судових органів всіх інстанцій органів виконавчої служби, надання інших інформаційно-консультативних послуг правового характеру у зв'язку з наданням послуг, передбачених цим договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що виконанням з боку виконавця своїх обов'язків перед замовником по цьому договору є хоча б одна з нижче перерахованих умов: відмови замовника від примусового виконання рішення суду, визнання судом мирової угоди між замовником і боржником у процесі виконання, фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом, повернення виконавчого документу без виконання на вимогу заявника.

Згідно пункту 4.1. Договору загальна сума оплати, належна виконавцю за цим договором, складає 36 000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно пункту 5.3. Договору у разі невиконання замовником умов, визначених у пункті 4.2. Договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 20 000 грн.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що після виконання виконавцем і замовником своїх обов'язків за цим договором в повному обсязі сторонами підписується акт про надані послуги.

Відповідно до пункту 4.4. Договору при ухиленні замовника від складання та підписання акта про наданні послуги протягом 3-х днів з моменту надання послуг, виконавець самостійно складає вищеназваний акт, який надсилається за юридичною адресою замовника. Дата відправки листа (квитанції про відправку) є датою підписання акту приймання-передачі етапів виконаних робіт.

22.01.2013 позивач направив на адресу відповідача лист, в якому виконавець повідомив замовника про те, що ним проведено вивчення матеріалів справи виконавчого провадження по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро".

28.01.2013 замовником було направлено до ВДВС Баришівського районного управління юстиції Київської області заяву про повернення без виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.02.2010 у справі № 18/156-09 про стягнення з ВАТ "УІФК-Агро" на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 128 486,57 грн. у зв'язку із перерахуванням ПАТ "УІФК-Агро" суми боргу на користь відповідача.

Як зазначав позивач, грошові кошти надійшли на рахунок відповідача із виявленого позивачем розрахункового рахунку, що підтверджує, на його думку, факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором .

З огляду на зазначене, виконавець, вважаючи, що ним виконані умови Договору перед замовником, 27.02.2013 звернувся до відповідача із вимогою щодо перерахунку останнім 56 000 грн. за надані позивачем юридичні послуги згідно Договору.

Проте, станом на момент звернення позивача до суду відповідач з позивачем не розрахувався, в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 56 000 грн. за надані позивачем юридичні послуги згідно укладеного Договору та штраф.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, прийшов до висновку про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості наданих позивачем згідно Договору про надання юридичних послуг від 29.12.2012 послуги, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання позивачем дій щодо надання юридичних послуг по стягненню боргу з ПАТ "УІФК-Агро" на користь ФОП ОСОБА_4, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 36 000,00 грн. задоволенню не підлягають. При цьому апеляційний суд зазначив, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. штрафу є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, тому також не підлягає задоволенню.