ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 року Справа № 910/1466/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ", м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2014
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014
зі справи № 910/1466/14
за позовом компанії "Bauer German Premium GmbH" (Бауер Джерман Преміум ГмбХ) (далі -Компанія), м. Гамбург, Німеччина,
до відповідачів: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ" (далі -Товариство), м. Київ,
2. Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), м. Київ,
про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Компанії - не з'явився
Товариства - Дьякова О.М. предст. (дов. від 05.02.2014)
Служби - не з'явився
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства та Служби про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України від 15.08.2006 № 66121 на словесний знак для товарів і послуг "Joy" щодо всіх послуг 35 та 38 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), власником якого є Товариство, а також просила зобов'язати Службу внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2014 (судді Бондарчук В.В.- головуючий, Марченко О.В., Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 (судді Гарник Л.Л. - головуючий, Копитова О.С., Пантелієнко В.О.) позов задоволено повністю.
Прийняті судові рішення з посиланням на приписи пункту 4 статті 16, пункту 4 статті 18 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689) мотивовано невикористанням Товариством спірної торговельної марки в Україні щодо послуг 35, 38 класів МКТП протягом трьох років, що передували зверненню позивача з позовом до суду.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до статті 1 Закону № 3689 знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Статтею 17 Закону № 3689 встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону № 3689 використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Отже, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованої торговельної марки є факт наявності відповідного товару та/або послуги.
Сервіси для юристів