ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2016 року Справа № 915/199/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С.- головуючого, Губенко Н.М., Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)на рішення та постановугосподарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016у справі№ 915/199/16господарського судуМиколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стивідорна Інвестиційна Компанія"проприпинення дії договору від 10.07.2013 № А9-А про встановлення сервітутуза участю прокуратуриза участю представників: від позивача: Ревенко О.В. від відповідача: Важеніна С.А.від прокуратури: Онуфрієнко М.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2016 касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Губенко Н.М., Плюшко І.А. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2016.
13.10.2016 до Вищого господарського суду України надійшло повідомлення про вступ Генеральної прокуратури України в розгляд справи №915/199/16.
Представник прокуратури в суді касаційної інстанції підтримав касаційну скаргу з наведених у ній мотивів.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося із позовом до ТОВ "Стивідорна Інвестиційна Компанія" та просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, розірвати договір про встановлення сервітуту від 10.07.2013 №А9-А у зв`язку із припиненням сервітуту через припинення обставин, які були підставою для встановлення сервітуту.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що договір сервітуту на право користування причалами та причальною інфраструктурою підлягає розірванню на підставі ст.ст. 651, 652 та п.4 ч.1 ст.406 ЦК України, так як прийняття постанови КМУ №483 від 07.07.2015 та розпорядження Кабінету Міністрів України №1331-р від 14.12.2015 є припиненням обставин, які були підставою для встановлення сервітуту на причал №11 та причальну інфраструктуру.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 (суддя: Коваль С.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 (судді: Поліщук Л.В. - головуючий, Таран С.В., Туренко В.Б.), у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що прийняття постанови КМУ №483 від 07.07.2015 та розпорядження КМУ № 1331-р від 14.12.2015 не є припиненням обставин, які були підставою для встановлення сервітуту на причал №11 та причальну інфраструктуру.
Вказані акти не містять прямої вказівки на те, що правові механізми користування причалом та причальною інфраструктурою мають припинити свою дію або повинні змінитись умови правовідносин сторін.
Також суди вказали, що позивачем не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування наявності одночасного існування всіх чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, необхідних для розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин.
Користування відповідачем правом, наданим договором про встановлення сервітуту, жодним чином не обмежує прав третіх осіб щодо користування причалом №11 та причальною інфраструктурою.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", не погоджуючись із зазначеними рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
У скарзі, зокрема, зазначається, що єдиною законною підставою проведення відповідачем вантажно-розвантажувальних робіт на причалі №11 була і залишається спеціалізована послуга доступу портового оператора до причалу.
Вказане свідчить про наявність підстав для розірвання договору про встановлення сервітуту у зв`язку із припиненням дії обставин, які слугували підставою для встановлення сервітуту.
Укладення договорів сервітуту з портовими операторами на той час було потребою ДП "АМПУ" у ефективному використанні державного майна, забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності у морському порту, недопущення дискримінації у доступі до об`єктів портової інфраструктури загального користування, а портових операторів у здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт.
На думку заявника касаційної скарги судом не прийнято до уваги, що з метою врегулювання правовідносин сторін, які складаються під час провадження господарської діяльності у морському порту, приведення їх у відповідність до законодавства, Кабінетом Міністрів України з 01.01.2016 запроваджено нову спеціалізовану послугу забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні ДП "АМПУ".
Відповідно до наказу №541 послуга застосовується при здійсненні портовим оператором, яким є відповідач, що не заперечується судом, навантажувально-розвантажувальних робіт та рахунок здійснюється за кількість вантажу, яка пройшла через причал у межах його паспортних характеристик у процесі навантаження або вивантаження на борт або з борту судна або плавучої споруди, із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються портовим оператором (тобто може використовуватись майно відповідача, що перебуває в тилу причалів №№ 1, 2) для використання навантажувально-розвантажувальних робіт і які розміщено у межах причалу або над причалом.
Позивач вказує в касаційній скарзі, що законодавець вирішив питання про використання державного майна - причалів - шляхом встановлення спеціалізованої послуги, а саме - забезпечення доступу портового оператора до причалів, що перебувають у господарському віданні ДП "АМПУ", яка була визначена постановою КМУ №405 від 03.06.2013 та наказом Міністерства інфраструктури України" 541.
Судами не взято до уваги, що існують всі підстави для застосування ч.2 ст. 652 ЦК України.
Так, при укладенні договору сервітуту ні Адміністрація, ні відповідач не могли передбачити, що 07.07.2015 КМУ прийме постанову №483, якою внесе зміни в постанову №405 щодо надання спеціалізованих послуг.
У Миколаївській області надання спеціалізованої послуги у морському порту може лише природний монополіст, а саме ДП "АМПУ", і така послуга надається тільки основними засобами, на які встановлено право сервітуту у відповідача та який і повинен отримувати ці спеціалізовані послуги.
Сервіси для юристів