ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2016 року Справа № 910/31843/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С., Барицької Т.Л.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куренного Олександра Вікторовичана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2016 рокуу справі № 910/31843/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куренного Олександра Вікторовичадопублічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Експобанк»,провизнання договору недійснимза участю представників сторін:
від позивача: Любар-Пурлінська Т.М.
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куренного Олександра Вікторовича звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» про визнання недійсним договору застави майнових прав від 24 лютого 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» та Публічним акціонерним товариством «Комерційного банку «Експобанк».
В обґрунтування вимог позивач послався на те, що спірний договір застави майнових прав є нікчемним з підстав, передбачених п.п. 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та підлягає визнанню недійсним з огляду на положення ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20 квітня 2016 року (склад колегії суддів: Підченко Ю.О. - головуючий, Смирнова Ю.М., Трофименко Т.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2016 року (склад колегії суддів: Агрикова О.В. - головуючий, Майданевич А.Г., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 20 квітня 2016 року залишено без змін.
Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення п.п. 2, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності правочину, на які послався позивач, оскільки такі положення в наведеній позивачем редакції набули чинності в липні 2015 року, а на час укладення спірного договору застави (в т.ч і під час дії в ПАТ «Брокбізнесбанк» тимчасової адміністрації) діяла інша редакція ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка не передбачала визнання договору нікчемним в силу вимог закону з підстав, на які послався позивач при зверненні з позовом у даній справі. За висновком судів, відповідач ще в квітні 2014 року був обізнаний зі спірним договором, проте дій щодо визнання його нікчемним протягом дії тимчасової адміністрації не вчинив, натомість акцептував кредиторські вимоги відповідача, що підтверджують наявні в матеріалах справи листи позивача.
Крім того, суди дійшли висновку про те, що спірний договір не може бути визнаний недійсним з підстав, наведених позивачем, оскільки заступник директора Департаменту інвестиційної діяльності ПАТ «Брокбізнесбанк» Виноград Ю.Т., який підписав спірний договір, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, діяв на підставі довіреності № 49/03, виданої виконуючим обов'язки Голови правління ПАТ «Брокбізнесбанк» Пекуром П.П., датованою саме 23 січня 2014 року, а не 23 квітня 2014 року; виконуючий обов'язки Голови Правління банку Пекур П.П. мав право та законні підстави видавати довіреності працівникам банку та іншим особам, які відповідно до законодавства можуть бути представниками Банку, в т.ч. і довіреність № 49/03 від 23 січня 2014 року, з огляду на те, що таке право Голови Правління банку передбачено п. 11.6.3. Статуту ПАТ «Брокбізнесбанк», а його кандидатура, як виконуючого обов'язки Голови правління не була визнана Національним банком України невідповідною вимогам ст. 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а відтак згідно з п. 4.6. глави 4 розділу ІІІ Постанови Правління НБУ № 306 від 08 вересня 2011 року є погодженою Національним банком України.
За висновком судів, відповідач у справі не був обізнаний із положеннями Статуту ПАТ «Брокбізнесбанк», пп. 11.6.2. п. 11.6. Розділу 11 якого було передбачено наявність рішення Правління банку про вчинення спірного правочину, та не знав про обмеження повноважень особи, яка підписала спірний договір.
Не погодившись із зазначеними рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» Куренного Олександра Вікторовича звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 07 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (банк) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» (кореспондент) укладено договір про встановлення кореспондентських відносин №05/2013-Л, відповідно до умов якого для проведення розрахунків банк відкрив кореспонденту кореспондентський рахунок типу «Лоро» №16001735006701 у національній валюті України та зобов'язався виконувати за дорученням і за кошти кореспондента розрахунки на підставі цього договору і здійснювати його обслуговування.
24 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» укладено договір застави майнових прав (далі за текстом - договір застави), відповідно до п. 1.1. якого заставодавець передає заставодержателю у заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про встановлення кореспондентських відносин №05/2013-Л від 07 жовтня 2013 року та додаткових угод до нього, укладеного заставодержателем та заставодавцем (далі - основний договір), майнові права, а саме: право вимоги за договорами, зазначеними у Додатку №1 до цього договору, укладеними заставодавцем за цим договором із позичальниками (за кредитними договорами) заставодавцями/іпотекодавцями (за договорами застави/іпотеки) та поручителями (за договорами поруки), далі за текстом - предмет застави.
Згідно з пп. 1.1.1. п. 1.1. договору застави заставна вартість предмету застави на дату укладання цього договору за погодженням сторін становить 289 993 260,79 грн.
Договір застави набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих за основним договором зобов'язань (пункт 6.3. договору).
24 лютого 2014 року між сторонами підписано Додаток №1 до договору застави, в якому сторони визначили перелік кредитних договорів та договорів забезпечення, майнові права за якими складають предмет застави за спірним договором. Згідно із зазначеним переліком в заставу відповідачу було передано право вимоги за 66 кредитними договорами.
25 лютого 2014 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені відомості щодо договору застави.
Згідно з п. 1.2. договору застави суттю забезпечених заставою вимог є виконання заставодавцем (банк за основним договором) перед заставодержателем (кореспондент за основним договором) зобов'язань, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому за основним договором, а саме: право вимоги на грошові кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку типу «Лоро» заставодержателя №16001735006701.
Застава також поширюється на вимоги заставодержателя, які виникнуть у майбутньому на грошові кошти, які надійдуть на кореспондентський рахунок типу «Лоро» Заставодержателя №16001735006701 після підписання цього Договору.
Станом на 24 лютого 2014 року розмір зобов'язань за основним договором склав 70 056 097,12 грн 12 коп.
Відповідно до п. 1.3. договору застави розмір забезпечених заставою вимог щомісячно переглядається сторонами, про що сторони підписують відповідні додатки, які є невід'ємною частиною цього договору. Датою, на яку визначається сума наявних грошових коштів на рахунку, є дата, зазначена у заяві про закриття рахунку, наданій заставодержателем заставодавцю згідно з основним договором.
За відомостями SWIFT повідомлення по FIN 910 станом на 26 лютого 2014 року відповідач здійснив поповнення власного кореспондентського рахунку в ПАТ «Брокбізнесбанк» на суму 80 000 000 грн.
26 лютого 2014 року при закритті балансу за рахунком (кредит) №16001735006701 залишок коштів на рахунку склав 150 056 097,12 грн.
Згідно з п. 3.1. договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадках невиконання заставодавцем зобов'язань, передбачених пунктами 1.2.-1.3. договору та основного договору.
Сервіси для юристів