Постанова ВГСУ від 18.08.2016 року у справі №17/019-12     

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Справа № 17/019-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Яценко О.В.суддівХодаківської І.П., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церквана ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 рокуу справі№ 17/019-12 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельної фірми "Монолітбуд"доДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" простягнення 175 214, 49 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Колошина О.В. дов. № 4 від 17.02.2016- відповідача:не з'явився- скаржника:Ковальчук Д.В. дов. 16.05.2016

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна фірма „Монолітбуд" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (далі -відповідач) про стягнення 175 214,49 грн.

В ході вирішення спору сторони виявили намір мирно врегулювати спір, у зв'язку з чим 11.05.2012 року до канцелярії господарського суду Київської області від представників сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди разом з мировою угодою від 10.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2012 року (суддя Горбасенко П.В.) затверджено мирову угоду у справі № 17/019-12, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельною фірмою „Монолітбуд" та Державним підприємством Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт". Припинено провадження у справі №17/019-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельної фірми „Монолітбуд" до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" про стягнення 175 214,49 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, в травні 2016 року, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2012 року у справі №17/019-12 та ухвалити нову, якою повернути будівлю ПТОР (пункт технічного обслуговування і ремонту) загальною площею 1041 кв. м. балансоутримувачу ДП МОУ "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 01.06.2016 року задоволено клопотання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2012 року у справі №17/019-12; відновлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2012 року у справі №17/019-12; прийнято апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.05.2012 року у справі № 17/019-12 до провадження для з'ясування наявності правового зв'язку між скаржником та сторонами у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року (судді: І.А. Іоннікова, О.В. Тищенко, К.В. Тарасенко) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2012 року у справі №17/019-12 припинено. Матеріали справи №17/019-12 повернуті до господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, аргументуючи свої вимоги порушенням норм права, зокрема, ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3,6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст. 10 Закону України "Про оборону України".

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельною фірмою „Монолітбуд" просить залишити оскаржену ухвалу без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Ухвалою від 26.07.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Ходаківської І.П., Корсака В.А. касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.08.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ухвалою від 04.08.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у вищезазначеному складі за відповідними клопотаннями сторін продовжено розгляд касаційної скарги відповідно до ст. 69 ГПК України на 15 днів та відкладено розгляд скарги на підставі ст. 77 ГПК України на 18.08.2016р., про що сторони повідомлені належним чином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна фірма „Монолітбуд" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" про стягнення 175 214,49 грн. заборгованості за договором підряду № 21/03-10 від 21.03.2010 року.

На підставі спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2012 року затверджено мирову угоду у справі № 17/019-12, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельною фірмою „Монолітбуд" та Державним підприємством Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт". В резолютивній частині ухвали викладено умови названої мирової угоди. Припинено провадження у справі №17/019-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельної фірми „Монолітбуд" до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" про стягнення 175214,49 грн.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, яка не є стороною у справі зазначив, що затвердженою мировою угодою незаконно відчужено з державної власності нерухоме майно, яке перебувало на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" та обліковується в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Біла Церква в госпрозрахунковому фонді. Всі фонди, які перебувають в управлінні державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" наділені йому Міністерством оборони України та перебувають в державній власності, а тому будівля ПТРО не могла бути вилучена з фонду державної власності у приватну власність лише за згодою державного підприємства.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги та припиняючи провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що права скаржника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква оскаржуваною ухвалою не порушені, питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, в даному випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

У п. 5 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Положенням п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги перш за все мав ретельно дослідити чи стосується оскаржувана ухвала суду першої інстанції у даній справі прав і обов'язків скаржника у спірних правовідносинах та винести рішення з урахуванням порядку та меж розгляду апеляційної скарги.