ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2015 року Справа № 917/1687/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Гоголь Т.Г.за участю представників:позивачаБорецька О.Л. - довіреність від 21.04.2015 року Пльотка П.Ю. - адвокат, договір №09/01-2015 про надання консультування та надання юридичної допомоги від 09.01.2015 року відповідачаБлизнюка О.М. - довіреність від 15.01.2014 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Велика Круча"на постановувід 28.05.2015 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/1687/13 господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"до Публічного акціонерного товариства "Велика Круча"простягнення 44 975,60 грн.,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2013 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Велика Круча" про стягнення заборгованості в сумі 29 485,14 грн., на підставі статей 174, 193, 230, 231 Господарського кодексу України та статей 526, 549, 610, 629, 903 Цивільного кодексу України посилаючись на те, що 03.01.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №2-ПК-П на постачання природного газу за регулярним тарифом. В порушення положень пункту 4.6 договору та частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України відповідачем невчасно проводились розрахунки за поставлений у період березень - липень 2013 року природний газ, внаслідок чого останній заборгував перед позивачем грошові кошти в розмірі 28035,02 грн.
Крім того, відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України відповідачу за несвоєчасну та неповну оплату за спожитий природний газ було нараховано пеню, заборгованість зі сплати якої складає 1213,76 грн.
Також позивач зазначав, що станом на 12.08.2013 року втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за час прострочення відповідачем складають 00 грн., 59 коп., а 3% річних від простроченої суми боргу 235,77 грн.
24.10.2013 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просив суд у зв'язку з відсутністю оплати за спожитий природний газ у серпні 2013 року та у вересні 2013 року, згідно вимог пункту 4.6. Договору стягнути з ПАТ "Велика круча" суму основного боргу 32 365, 11 грн., суму пені 1936, 94 грн. та суму трьох відсотків річних 387, 39 грн. (том 1 а.с.84-85).
ПАТ "Велика Круча" у відзиві на позовну заяву та на заяву про збільшення позовних вимог просило відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що твердження позивача не відповідають дійсності оскільки станом на 01.08.2013 року за даним бухгалтерського обліку відповідача заборгованість перед позивачем відсутня.
Крім того, відповідачем зазначалося, що ПАТ "Велика Круча" здійснювало розрахунки з позивачем відповідно до умов договору, на підставі показників лічильників.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.10.2013 р. (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Велика Круча" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" - 32 365,11 грн. основної заборгованості за поставлений природний газ за Договором №2- ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом від 03.01.2012 року, 1936,94 грн. - пені, 387,39 грн. - три відсотки річних.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку про неналежне виконання умов договору відповідачем та про доведеність обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з основного боргу 32 365, 11 грн., суми пені 1936, 94 грн. та суми трьох відсотків річних 387, 39 грн.
За апеляційною скаргою ПАТ "Велика Круча" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) переглянувши рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.01.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.
Не погодившись з судовими рішеннями ПАТ "Велика Круча" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 р. судові рішення були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи 19.05.2014 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просив суд у зв'язку з відсутністю оплати за спожитий природний газ у жовтні 2013 року, листопаді 2013 року та грудні 2013 року, згідно вимог пункту 4.6. Договору стягнути з ПАТ "Велика круча" суму основного боргу 38 943, 71 грн., суму пені 2 379,42 грн., суму трьох відсотків річних 919, 42 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 2 715,05 грн. та судові витрати в розмірі 1 827,00 грн. (том 2 а.с.4-5).
ПАТ "Велика Круча" у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог просило відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що відповідач завжди своєчасно та в повному обсязі здійснював розрахунки з позивачем відповідно до умов договору, на підставі показань лічильників та встановлених позивачем регульованих тарифів (том 2 а.с. 74).
За результатами нового розгляду справи господарський суду Полтавської області рішенням від 17.06.2014 р. (суддя Безрук Т.М.) позов (із врахуванням заяви від 19.05.2014 року про збільшення позовних вимог) задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Велика Круча" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" 38 943,71 грн. основного боргу, 2 218,16 грн. пені, 1432, 19 грн. інфляційних, 919, 42 грн. річних, 1773,16 грн. витрат з оплати судового збору. В іншій частині - у позові відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо часткової доведеності та обґрунтованості позовних вимог, вказавши по-перше, що умови укладеного між сторонами Договору № 2-ПК-П від 03.01.2012 року відповідають Типовому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. № 1580.
По-друге, зобов'язання відповідача оплачувати природний газ, обсяг якого визначений за допомогою приладів обліку, та газ, що витрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньо будинковими мережами відповідача (виробничо-технологічних втрат), передбачено:
- Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за № 67/11941;
- пунктом 3.3 Договору № 2-ПК-П від 03.01.2012 р., який підписаний відповідачем без заперечень, та відповідає Типовому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. № 1580.
Акти приймання-передачі газу за березень-серпень 2013 року підписані відповідачем без зауважень чи заперечень, а не підписання відповідачем актів прийому - передачі газу за вересень-грудень 2013 року не є підставою для ухилення від сплати визначеного в них обсягу природного газу, оскільки обов'язок проведення такої оплати визначено як вищевказаними актами законодавства, так і умовами укладеного між сторонами Договору, а тому відмова відповідача оплачувати визначені в актах обсяги газу є необґрунтованою та суперечить законодавству і взятимвідповідачем на себе зобов'язаннями за Договором.
За апеляційною скаргою ПАТ "Велика Круча" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Гетьман Р.А., Плахов О.В., Пуль О.А.), переглянувши рішення господарського суду Полтавської області від 17.06.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 28.05.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ПАТ "Велика Круча" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 17.06.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, посилаючись на те що відповідач здійснював розрахунки з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" за поставлений природний газ на підставі показань лічильників та встановлених регульованих тарифів. Умовами договору №2-ПК-П від 03.01.2012 р. не передбачено жодних додаткових платежів, отже, у відповідача не могло виникнути зобов'язань по оплаті виробничо-технологічних втрат природного газу.
Також скаржник зазначає про те, що акт приймання-передачі природного газу та його транспортування від 31.07.2013 р. ним не був підписаний, а в актах приймання-передачі природного газу та його транспортування від 31.08.2013 р., 30.09.2013 р., 31.10.2013 р., 30.11.2013 р. були наведені конкретні зауваження, а саме: вказано фактичний об'єм газу, який було прийнято по лічильнику.
Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що місцевим господарським судом було невірно зроблено висновок про те, що умови договору №2-ПК-П від 03.01.2012 р. відповідають Типовому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженому постановою НКРЕ від 22.09.2011 р. №1580, оскільки він не укладав з позивачем ніяких додатків до договору щодо розрахунку витрат та втрат газу, як то передбачено пунктом 3.3 вказаного Типового договору.
Також, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, фактично позбавив останнього можливості судового захисту своїх прав.
Сервіси для юристів