Постанова ВГСУ від 18.08.2014 року у справі №906/670/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 906/670/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О. суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача-1:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача-2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на рішення господарського суду Житомирської області від 03.10.2013р.та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р.у справі№ 906/670/13 господарського суду Житомирської областіза позовомКомунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації"до1. Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2. Служби автомобільних доріг у Житомирської областіпростягнення 27 158,66 грн. шкоди. У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.08.2014р. № 02-05/349 для розгляду справи № 906/670/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.(доповідач)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 27 158,66 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неналежного утримання 169 км ділянки автодороги "Київ-Чоп", що спричинило ДТП з механічними пошкодженнями автомобіля підприємства, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля на суму 24 893,54 грн., вартості перевезення пошкодженого автомобіля евакуатором на суму 1 250,00 грн., оплати за надання висновку в розмірі 1 015,12 грн. (з урахуванням заяви від 25.06.2013р. про уточнення позовних вимог).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2013р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Службу автомобільних доріг у Житомирській області.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.10.2013р. (суддя Маріщенко Л.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. (головуючий суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є.), позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ДП "Житомирський облавтодор" на користь позивача 24 893,54 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля, 1 015,12 грн. оплати за надання висновку спеціаліста. У позові в частині стягнення 1 250,00 грн. вартості перевезення пошкодженого автомобіля евакуатором відмовлено. У задоволенні позову в частині вимог до Служби автомобільних доріг у Житомирській області відмовлено.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 11, 22, 611, 1166 Цивільного кодексу України, статей 9, 14, 16, 24 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 1, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, з огляду на те, що майнова шкода позивачеві була заподіяна внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх обов'язків щодо утримання дорожніх об'єктів.

Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в частині стягнення з нього на користь позивача 24 893,54 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля, 1 015,12 грн. оплати за надання висновку спеціаліста, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову до відповідача-1.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 7, 10 - 13 Закону України "Про автомобільні дороги України", статті 44 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що саме відповідач-2, як орган державного управління автомобільними дорогами загального користування, який є відповідальним за стан доріг загального користування, повинен відповідати у даному випадку за заподіянні позивачу збитки. Також скаржник вважає завищеним розмір матеріальних збитків позивача та зазначає про безпідставність віднесення позивачем до збитків витрати з оплати за надання експертного висновку.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.02.2013р. на 169 кілометрі автодороги "Київ-Чоп" сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "ВАЗ-21012", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія КП "Рівненське МБТІ" ОСОБА_4, у результаті якої транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

27.02.2013р. інспектором ВДАІ Червоноармійського РВУ МВС України в Житомирській області відносно ОСОБА_4 складено протокол серії ВТ1 № 229488 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якому зазначено, що останній, наїхавши на сніговий накат, не врахувавши дорожню обстановку, швидкість, здійснив зіткнення з глибою льоду, в результаті чого автомобіль скинуло в кювет.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2013р. у справі № 569/5567/13-п провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

27.02.2013р. інспектором ВДАІ Червоноармійського РВУ МВС України в Житомирській області відносно майстра ДРП "Березівка" філії "Житомирська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Житомирський облавтодор" ОСОБА_5 складено протокол серії ВТ1 № 229487 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якому зазначено, що останній, будучи відповідальною особою, своєчасно не ліквідував сніговий накат, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненської області від 01.04.2013р. № 01 вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ-21102", реєстраційний номер НОМЕР_1, у результаті його пошкодження під час ДТП 27.02.2013р. на 169 км автодороги Київ-Чоп становить 24 893,54 грн.

Предмет позову у даній справі становить вимога про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 27 158,66 грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля на суму 24 893,54 грн., вартості перевезення пошкодженого автомобіля на суму 1 250,00 грн., оплати за надання висновку в розмірі 1 015,12 грн.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").

Автомобільна дорога "Київ-Чоп" включена до Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012р. № 301.

За приписами статті 7 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

У статті 11 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг у зимовий період.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

Статтею 13 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; за якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

У відповідності до пунктів 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. № 198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.