ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2015 року Справа № 925/234/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 року у справі № 925/234/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна Компанія" про стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року ТОВ "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Інвестиційна Компанія" про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 724 516,43 грн. у зв'язку з їх надмірною сплатою за договором поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1.
У свою чергу ТОВ "Інвестиційна Компанія" звернулося до суду з зустрічним позовом до ТОВ "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" про стягнення заборгованості з відшкодування (компенсації) послуг залізниці (залізничного тарифу) в сумі 840 598,67 грн., 249 178,68 грн. інфляційних сум та 3% річних в сумі 33 439,71 грн. на підставі договору поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.02.2015 року (суддя Гура І.І.) зустрічну позовну заяву ТОВ "Інвестиційна Компанія" було повернуто без розгляду на підставі ст. 60, п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 року (судді Сулім В.В., Коротун О.М., Гаврилюк О.М.) зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та справу передано на розгляд до господарського суду Черкаської області.
У касаційній скарзі ТОВ "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Палладіум" вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною, та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що предметом первісного позову є вимоги покупця до постачальника про стягнення надмірно сплачених та безпідставно отриманих коштів за договором поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1.
Предметом зустрічного позову є вимоги постачальника до покупця про стягнення заборгованості з відшкодування (компенсації) послуг залізниці (залізничного тарифу), інфляційних сум та 3% річних на підставі договору поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1.
Висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви мотивовано відсутністю пов'язаності первісного та зустрічного позову, оскільки, первісний позов грунтується на виконанні договору поставки, пунктом 11.3 якого передбачено один із наслідків невиконання - дії щодо корпоративних прав сторін, а зустрічний позов заявлено про стягнення заборгованості за надання послуг залізницею, що передбачає дослідження правового режиму залізничних перевезень, внаслідок чого утрудниться розгляд первісного позову.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, виходив з того, що первісний та зустрічний позов випливають із договору поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1 і є однорідними, а задоволення зустрічного позову може призвести до зарахування зустрічних вимог.
Згідно ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
У п. 3.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" міститься роз'яснення, відповідно до якого обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.
Разом з тим, за п. 3.12 зазначеної постанови пленуму під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою подання первісного позову є неповернення постачальником надмірно сплачених покупцем коштів за договором поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1, а підставою зустрічного позову є невиконання покупцем зобов'язань за договором поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1 щодо відшкодування вартості послуг залізниці.
Отже, підстави первісного та зустрічного позовів стосуються одного й того ж договору поставки від 24.05.2013 року № 24/05-1, при цьому задоволення зустрічного позову може виключати частково чи повністю задоволення первісного позову, а тому вимоги за первісним та зустрічним позовами є взаємопов'язаними.
Враховуючи наведене, висновок апеляційного господарського суду про скасування ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду ґрунтується на матеріалах справи і вимогах процесуального закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду.
За таких обставин, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції як обґрунтована й законна підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Сервіси для юристів