Постанова ВГСУ від 18.06.2015 року у справі №12/133-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 12/133-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області,на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2015 року,та ухвалуГосподарського суду Сумської області від 23 лютого 2015 року,у справі № 12/133-09,за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми (м. Суми),доВідкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат" (м. Суми),про визнання банкрутом,-представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.09.2009 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми (далі за текстом - УПФ України в Зарічному районі) порушено провадження у справі № 12/133-09 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат" (далі за текстом - ВАТ "Сумський м'ясокомбінат"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Нагорнєву Тетяну Володимирівну, інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.02.2015 року у справі № 12/133-09 (суддя - Костенко Л.А.) в задоволенні Заяви Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі за текстом - ДПІ у м. Сумах) (№ 58569/18-19-25.02-15 від 06.11.2014 року) до ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" про визнання кредиторських вимог у розмірі 2 403 859 грн. 46 коп. - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року справі № 12/133-09 (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2015 року у справі № 12/133-09 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування спірної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції ухвалою та постановою, ДПІ у м. Сумах звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2015 року у справі № 12/133-09 в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог ДПІ у м. Сумах у розмірі 2 403 859 грн. 46 коп.; прийняти нове судове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги ДПІ у м. Сумах до ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" у розмірі 2 403 859 грн. 46 коп. та включити їх до Реєстру вимог кредиторів у справі № 12/133-09 про банкрутство ВАТ "Сумський м'ясокомбінат". При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.06.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у м. Сумах прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.09.2009 року порушено провадження у справі № 12/133-09 про банкрутство ВАТ "Сумський м'ясокомбінат", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Сумської області від 15.04.2010 року у справі № 12/133-09 ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.06.2013 року у справі № 12/133-09 призначено ліквідатором ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" арбітражного керуючого Верченка Д.В.

У листопаді 2014 року ДПІ у м. Сумах звернулась до місцевого господарського суду із Заявою, у якій просила визнати поточні кредиторські вимоги до ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" в сумі 2 403 859 грн. 46 коп. - податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб, що збільшилась за період з 01.09.2014 року по 05.11.2014 рік. В обґрунтування заявлених до ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" вимог, ДПІ у м. Сумах послалось на складений за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2011 року та січень-вересень 2012 року Акт перевірки № 3543/152/05496017 від 08.11.2012 року та податкове повідомлення-рішення № 0008201502/65407 від 18.12.2012 року, яким ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" збільшено грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 2 283 210 грн. 10 коп. (у т. ч. за основним платежем - 1 411 053 грн. 88 коп. та фінансових санкцій у сумі 672 156 грн. 22 коп.). Період, за який встановлено донарахування, є червень - грудень 2011 року та січень - вересень 2012 року.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у визнанні заявлених ДПІ у м. Сумах вимог, як таких, що виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Сумах звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами, зокрема, ст. ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року та ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2015 року у справі № 12/133-09 в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог ДПІ у м. Сумах у розмірі 2 403 859 грн. 46 коп.; прийняти нове судове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги ДПІ у м. Сумах до ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" у розмірі 2 403 859 грн. 46 коп. та включити їх до Реєстру вимог кредиторів у справі № 12/133-09 про банкрутство ВАТ "Сумський м'ясокомбінат".

Задовольняючи подану ДПІ у м. Сумах касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка підлягає до застосування у спірних правовідносинах), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи зі змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Наведеним спростовуються посилання касаційної скарги щодо непоширення мораторію на задоволення вимог кредиторів на заявлені ДПІ у м. Сумах вимоги.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 18.12.2012 року у справі № 5/34-09, від 12.03.2013 року у справі № 29/5005/16170/2011, від 01.10.2013 року у справі № 28/5005/3240/2012.