ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року Справа № 18/1544-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів:Прокопанич Г.К., Алєєвої І.В., Мирошниченка С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 р.та на ухвалугосподарського суду Хмельницької області від 16.01.2014 р.проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 р.у справі№ 18/1544-10 господарського суду Хмельницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер "Інтернешенал (Україна")"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Рускус"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський бройлер"; Селянське фермерське господарство "Краєвид"прозобов'язання відповідача виконати умови договору та відвантажити 580,093 т. ріпаку першого класу
За участю представників:
позивача:Янчик М.І.;відповідача:Дмуховський О.В.;третьої особи-1:Не з'явилися;третьої особи-2:Не з'явилися;третьої особи-3:Не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 р. по справі №18/1544-10 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер „Інтернешенал (Україна)".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 р. у справі №18/1544-10 залишено без змін, а апеляційну скаргу третьої особи селянського фермерського господарства „Краєвид" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 р. у справі №18/1544-10 - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. у справі № 18/1544-10 залишено без змін.
21.10.2013 р. на адресу суду першої інстанції надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю „Еколінія" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2012 р. по справі №18/1544-10 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.01.2014 р. (суддя В.В. Магера) в задоволені заяви відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 р. (судді: Миханюк М.В., Павлюк І.Ю., Савченко Г.І.) ухвала господарського суду залишена без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколінія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого господарського суду.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Звертаючись з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник зазначав про факти, встановлені вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ у кримінальному проваджені № 412/10985/2012, що набрав законної сили після перегляду в апеляційному порядку за ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 рр. Згідно вказаної постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2013 р. по кримінальній справі № 412/10985/12 було залишено без задоволення заяву ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" про вирішення питання по речовим доказам, а саме зерна ріпаку, що знаходиться на зберіганні у різних підприємств, і в тому числі: речового доказу по справі - зерно ріпаку 1-го класу, вагою 519 тон 294 кг та речового доказу по справі - зерно ріпаку 1-го класу, вагою 60 тон 799 кг, що знаходиться на зберіганні у ТОВ „Еколінія". Крім того, в заяві звернуто увагу на зміст постанови, з якою суд мотивував відмову у задоволенні заяви ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)" відсутністю підстав, які б свідчили про наявність у заявника права власності на зазначені речові докази, та тим що ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна )" не був визнаний ні потерпілою стороною, ні цивільним позивачем в рамках кримінальної справи. Тобто, подачею такої заяви про вирішення питання по речовим доказам в Жовтневий суд ТОВ „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" сам визнав, що саме його ріпак має статус речових доказів у кримінальному процесі та саме даний ріпак був об'єктом злочинних дій. За таких обставин, вважає, що фактичні обставини справи, які були встановлені законним вироком суду від 16.05.2013 р. у справі №412/10985/12 та постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2013 р., мають істотне значення при перегляді судового рішення у даній справі №18/1544-10, як нововиявлені обставини, та підставою для скасування судового рішення по справі № 18/1544-10 від 27.11.2012 року.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при прийнятті рішення по справі № 18/1544-10 суди не вбачали, що факти, встановлені під час вирішення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8, мають істотне значення для правильного вирішення справи і обов'язково вплинуть на остаточні висновки суду. Отже, проголошений Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 16.05.2013 р. вирок жодним чином не впливає ні на істотні характеристики правового режиму майна, спір про зобов'язання щодо якого розглядається судом, ні на правомочності Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" щодо вказаного майна.
Але, Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Заявник зазначає в своїй заяві, що у Товариства, як зберігача, не було правових підстав та процесуального права на заявлення вимог щодо належності вказаного майна, відносно нього у кримінальній справі вирішено питання про його повернення належним власникам. Оскільки, зявник також звернув увагу на те, що не врахування судами того, що згідно вироку суду у справі № 412/10985/12 та рішення у справі №18/1544-10 зберігачу майна (відповідачу) необхідно здійснити відповідні дії щодо одного і того ж майна, тобто, повернути його як речовий доказ у кримінальній справі одним володільцям, а згідно рішень у господарському судочинстві зовсім іншим власникам.
Отже, судам слід було перевірити наявність або відсутність обставин, які заявник вважає нововиявленими та з'ясувати, чи могли вони вплинути на рішення у справі по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Абзацем 7 п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, розглянути заяву у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.
Вищенаведене дає підстави для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 р. та ухвали господарського суду Хмельницької області від 16.01.2014 р. та передачі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 16.01.2014 р. за нововиявленими обставинами у справі № 18/1544-10 на новий розгляд до місцевого господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Сервіси для юристів