Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №907/580/15

Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №907/580/15

11.02.2017
Автор:
Переглядів : 195

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 907/580/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Добролюбова Т.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. у справі господарського суду№907/580/15 Закарпатської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.дотовариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р. зареєстрованим за №3998, визнання нікчемним акту приймання-передачі від 14.11.2014р. до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р., визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0030 га пр. Корець О.Г. - дов. №670 від 21.03.16р. пр. Левченко О.С. - дов. б/н від 11.01.16р.В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Проперті" про визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р., визнання нікчемним акту приймання-передачі земельної ділянки від 14.11.2014р., визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0030га кадастровий номер 2122485201:01:008:0017.

Позовні вимоги були обґрунтовані посиланням на ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якої договір є нікчемним у разі відчуження майна за цінами, нижчими або вищими від звичайних цін, а зазначена земельна ділянка була продана за ціною, нижчою від звичайної ціни.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.10.2015р. (судді Русняк В.С., Ушак І.Г., Журавчак Л.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. (судді Кузь В.Л., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення вмотивовані недоведеністю позивачем продажу земельної ділянки за ціною, нижчою від звичайної ціни, а відтак, відсутністю підстав для нікчемності договору згідно ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нікчемності акту приймання-передачі і визнання права власності за банком на спірну земельну ділянку.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Порушенням норм матеріального права касатор вважає незастосування судами приписів ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлені спеціальні випадки нікчемності правочинів.

Порушенням норм процесуального права заявник касаційної скарги вважає те, що суди сприйняли як доказ Звіт і Рецензію на звіт щодо ринкової вартості земельної ділянки, виконані суб'єктами оціночної діяльності, який є суперечливим з іншим Звітом про ринкову вартість земельної ділянки, і не призначили судову земельно-оціночну експертизу.

У відзиві ТОВ "Таурус Проперті" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу відхилити.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в суд апеляційної інстанції подало клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи. Розглянувши зазначене клопотання, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у даній справі судової оціночно-земельної експертизи, оскільки ч.1 ст.41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Визнавши, що в матеріалах справи є достатньо належних та допустимих доказів для прийняття законного, обґрунтованого рішення, апеляційний суд відхилив клопотання позивача про призначення оціночно-земельної експертизи, про що зазначено в Постанові Львівського апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.11.2014р. між ПАТ"Всеукраїнський акціонерний банк" (продавець) та ТОВ "Таурус проперті" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0030га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, кадастровий № 2122485200:02:001:0017, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №3998.

Відповідно до п.1.6 Договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2649,00грн. згідно витягу №270 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатської області 30.10.2014р.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що згідно Звіту про експертну грошову оцінку, наданого оцінювачами ТОВ "Актив експерт" спільно з ПП "ТВІ", ринкова вартість земельної ділянки станом на 03.11.2014р. складає 4955,70грн.

Згідно із п.2.1 Договору за погодженням сторін ціна продажу земельної ділянки становить 5000,00грн. без ПДВ, які перераховані покупцем продавцю.

Відповідно до п.2.4 Договору зазначену в цьому договорі ціну продажу продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для продавця обставин і повністю задовольняє продавця.

Згідно із п.п.3.1, 3.2 Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, право власності на відчужувану земельну ділянку у покупця підлягає обов'язковій державній реєстрації відповідно до ст.ст.182, 210 та 657 ЦК України та ст.132 Земельного кодексу України, та виникає з моменту такої державної реєстрації у відповідності до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 182, 334 ЦК України, ст.ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

14.11.2014р. сторони підписали акт приймання-передачі, яким підтверджено, що продавець передав, а покупець прийняв продану 14.11.2014р. земельну ділянку площею 0,0030 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, село Пилипець, кадастровий номер 2122485200:02:001:0017, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Передача земельної ділянки проводилась згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р., нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., за реєстровим №3998.

Підписанням цього акту сторонами підтверджено, що ними здійснено остаточний розрахунок за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2014р. Претензій майнового характеру сторони не мають.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій враховували, що згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а у відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст