ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2017 року Справа № 910/18928/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетич М.М.,перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (головуючий суддя Станік С.Р., судді Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.)та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 (суддя Лиськов М.О.)за заявою Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" про вжиття заходів до забезпечення позову у справі№ 910/18928/16 Господарського суду міста Києваза позовомСпільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк",третя особаМіністерство юстиції України,про визнання недійсними правочинів та скасування рішень,
за участю представників: позивачаПосікіра Р.Р.,відповідачаВасилевський О.А.,третьої особине з'явились
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року Спільне українсько-польського підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсними правочинів (дій) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності за іпотечним договором від 29.08.2008, скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на нерухоме майно.
Також позивач 03.11.2016 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на нерухоме майно, яке згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 15.12.2015 набуте у власність ПАТ "Украсоцбанк"; заборонити відповідачу у будь-який спосіб відчужувати, передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження і стороною яких є відповідач) нерухоме майно; заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/18928/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016, задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті:
- накладено арешт на нерухоме майно, яке згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.12.2015 набуте у власність ПАТ "Укрсоцбанк", а саме: нежитлові приміщення на першому поверсі №"29-1" - "29-22" та другому поверсі №"29-23" - "29-30", площею 623, 1 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 807194846000, номер запису про право власності 12565062); нежитлові приміщення №"59-1" - "57-1", площею 128, 2 кв. м, що знаходяться в будівлі за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 1/3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806433646000, номер запису про право власності 12552742); квартиру №6-а (шість "а") в будинку №3 (три) на проспекті Свободи у м. Львові, загальною площею 48, 9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806407546000, номер запису про право власності 12552337);
- заборонено відповідачу у будь-який спосіб відчужувати, передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження і стороною яких є відповідач) наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення на першому поверсі №"29-1" - "29-22" та другому поверсі №"29- 23" - "29-30", площею 623, 1 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 807194846000, номер запису про право власності 12565062); нежитлові приміщення №"59-1" - "57-1", площею 128, 2 кв. м, що знаходяться в будівлі за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 1/3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806433646000, номер запису про право власності 12552742); квартиру №6-а (шість "а") в будинку №3 (три) на проспекті Свободи у м. Львові, загальною площею 48, 9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806407546000, номер запису про право власності 12552337), що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.12.2015 набуте у власність відповідачем;
- заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення на першому поверсі №"29-1" - "29-22" та другому поверсі №"29- 23" - "29-30", площею 623, 1 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 807194846000, номер запису про право власності 12565062); нежитлові приміщення №"59-1" - "57-1", площею 128,2 кв. м, що знаходяться в будівлі за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 1/3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806433646000, номер запису про право власності 12552742); квартиру №6-а (шість "а") в будинку №3 (три) на проспекті Свободи у м. Львові, загальною площею 48, 9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806407546000, номер запису про право власності 12552337), яке згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.12.2015 набуте у власність ПАТ "Укрсоцбанк".
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду про задоволення заяви позивача про забезпечення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосували норми процесуального права, зокрема ст.ст. 43, 66, 67 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить жодних обставин, підтверджених належними доказами, які дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за результатами розгляду позовних вимог, заява позивача жодним чином не обґрунтована, а обставини, на які посилається позивач, не дають підстав для втручання судом у можливість реалізації відповідачем права власності на нерухоме майно. На думку скаржника, суди не врахували, що вжиті заходи забезпечення позову унеможливлюють реалізацію права власності відповідача в повній мірі і, навпаки, суттєво обмежують його. Такі заходи забезпечення позову перешкоджають можливості погасити кредитну заборгованість позивача перед відповідачем, що врешті може вплинути на виконання зобов'язань банком перед своїми вкладниками та іншими кредиторами.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
За приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України суд вправі забезпечити позов також забороною іншим особам вчинять дії, що стосуються предмета спору.
З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.
У вирішенні питання про забезпечення позову визначальною є оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Як зазначено у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За приписами абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є визнання недійсними правочинів (дій) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності за іпотечним договором від 29.08.2008, скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на нерухоме майно:
- нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 5 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 27087124 від 15.12.2015, номер запису про право власності 12565062);
- нежитлові приміщення у м. Львів, пр. Свободи, 1/3 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 27087124 від 14.12.2015, номер запису про право власності 12552742);
Сервіси для юристів