Постанова ВГСУ від 18.04.2016 року у справі №916/3549/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Справа № 916/3549/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на рішеннягосподарського суду Одеської області від 14.12.2015 р. (суддя Волков Р.В.) та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. (судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А., Поліщук Л.В.) у справі№916/3549/14 господарського суду Одеської області за позовомІллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі: 1.Міністерства інфраструктури України; 2.Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" доПриватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" простягнення 16 129 782 грн. 45 коп. за участю представників: від позивачів1. Сьомочкіна О.С., довіреність №1600/15/14-16 від 05.04.2016 р. 2. Очколяс Д.В., довіреність №55 від 31.03.2016 р. від відповідача Ногіна В.В., довіреність №22/Д-15 від 20.12.2015 р. від прокуратури Попенко О.С., прокурор відділу ГПУ, службове посвідчення №042031 вид.15.03.2016 р.

В С Т А Н О В И В:

Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" про стягнення 11 636 219 грн. 00 коп. прямих збитків, 2 117 791 грн. 86 коп. пені, 814 535 грн. 33 коп. штрафу, 1 371 870 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань та 189 367 грн. 51 коп. 3% річних.

Разом з цим, прокурором було заявлено позовну вимогу про розірвання договору про спільну діяльність №435-О від 22.07.2005 р. Однак, в процесі судового розгляду справи №916/3549/14 прокурор відмовився від цієї позовної вимоги. Дана відмова була прийнята місцевим господарським судом, у зв'язку з чим на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України судом було винесено ухвалу від 10.10.2014 р. про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо розірвання договору про спільну діяльність №435-О від 22.07.2005 р.

Надалі, рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2015 р. у справі №916/3549/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 р. вказане судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Судові акти господарських судів попередніх інстанцій мотивовано відсутністю правових підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності, оскільки позивачем не доведено наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Одночасно, з огляду на те, що у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем і матеріалами справи не підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення своєчасного здійснення ремонту, господарськими судами попередніх інстанцій відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, позивач 2 посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме на не повне з'ясування фактичних обставин справи та неналежну оцінку наявних в матеріалах справи доказів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.

До початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

В судове засідання 18.04.2016 р. з'явились представники прокуратури, позивачів та відповідача.

Представники позивачів та прокуратури в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 22.07.2005 р. між Державним підприємством "Іллічівский морський торговельний порт" (порт) та Приватним підприємством "Укртрансконтейнер", правонаступником якого є Приватне підприємство "Контейнерний термінал Іллічівськ", (підприємство) було укладено договір №435-О про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства).

За умовами п. 3.1 вказаного договору, на весь строк його дії ведення спільних справ учасників покладається на відповідача і здійснюється ним як уповноваженою учасниками особою відповідно до положень договору та чинного законодавства України. Так, відповідач, зокрема, забезпечує своєчасне здійснення ремонту основних фондів, використовуваних у спільній діяльності (п.п. 4.2.19 договору).

В п. п. 5.5, 5.7 договору про спільну діяльність визначено, що відповідальність за шкоду, завдану однією із сторін майну другої сторони, несе винна сторона.

За порушення строків виконання зобов'язань, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості робіт (послуг), за якими допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, у випадку прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, що зазначено в п. 8.4 договору №435-О від 22.07.2005 р.

З огляду на наведене, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що на підставі договору про спільну діяльність між позивачем 2 та відповідачем виникли зобов'язальні правовідносини.

Позовні вимоги заявлені в даній судовій справі обґрунтовані тим, що 31.05.2013 р. на території порту сталося зіткнення тилових контейнерних перевантажувачів №135, що експлуатується позивачем 2, та №134, що експлуатується відповідачем, внаслідок чого обидва перевантажувачі зазнали механічних пошкоджень.