Постанова ВГСУ від 18.04.2016 року у справі №915/1710/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Справа № 915/1710/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Овечкіна В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 р. (суддя Семенчук Н.О.)та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 р. (судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С. ) у справі№915/1710/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 34 000 грн. 00 коп. за участю представників: від позивача не з'явились від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) про стягнення 34 000 грн. 00 коп.

Позов вмотивований порушенням відповідачем зобов'язань з своєчасного повернення орендованого майна і, як наслідок, нарахуванням неустойки за користування майном на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 р. у справі №915/1710/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 р., в задоволенні даного позову відмовлено.

Підставою для прийняття вказаних судових рішень стало те, що позивач не довів існування обставин, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно не виконав цього обов'язку.

Не погодившись з прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій судовими актами, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 р., рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку скаржника, саме відповідач мав довести, що ним вжито всіх належних заходів щодо виконання свого обов'язку з повернення орендованого майна.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.

В судове засідання 18.04.2016 р. представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 01.03.2014 р. між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди торгівельного місця, за умовами якого орендодавець передає орендареві в оренду торгове місце НОМЕР_1 площею 15 кв.м., згідно схеми установки торгових місць, що знаходиться у володінні орендодавця.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, торгове місце надається в оренду строком на один рік з метою установки на ньому об'єктів типу "контейнер", торгових павільйонів, торгових наметів. Зовнішній вигляд встановленого об'єкту узгоджується з орендодавцем (п. 1.2.1 договору).

Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що орендна плата за користування торгового місця за даною угодою встановлюється у розмірі 1000 грн. 00 коп. в місяць. Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 7 числа кожного минулого місяця.

У відповідності з п. 5.1 договору оренди від 01.03.2014 р., цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.03.2015 р.

Однак, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та не заперечувалось сторонами справи, даний договір розірвано за згодою сторін з 01.04.2014 р., про що міститься напис на самому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).