Постанова ВГСУ від 18.04.2016 року у справі №910/28511/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Справа № 910/28511/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 21.12.2015 р. (суддя Бондарчук В.В.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 р. (судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) у справі№910/28511/15 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"провідшкодування шкоди у порядку регресу в розмірі 12 095 грн. 84 коп. за участю представників: від позивачане з'явились від відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "НОВА") про стягнення страхового відшкодування в сумі 12 095 грн. 84 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2015 р. у справі №910/28511/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 р., вказаний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 9 230 грн. 96 коп. страхового відшкодування. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Приймаючи вказані судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було виплачено застрахованій особі страхове відшкодування в розмірі 9 730 грн. 96 коп. Отже, за висновками господарських судів попередніх інстанцій позивач має право вимагати від відповідача сплати страхового відшкодування в такому ж розмірі з вирахування франшизи.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 р. в частині відмови в стягненні 2 864 грн. 88 коп. та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник вважає, що його вимоги мають бути задоволені у межах суми фактичних витрат по сплаті страхового відшкодування. При цьому, позивач наголошує, що згідно страхового акту сума страхового відшкодування становить 12 595 грн. 84 коп. Однак, страховиком було сплачено страхувальнику 9 730 грн. 96 коп. страхового відшкодування, у зв'язку із утриманням несплаченого останнім страхового платежу в розмірі 2 864 грн. 88 коп.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 р. касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.

В судове засідання 18.04.2016 р. представники сторін не з'явились. При цьому, представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №910/28511/15 є позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в розмірі 12 095 грн. 84 коп.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, вказану шкоду було заподіяно страхувальнику в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 09.06.2015 р. у місті Києві по бульвару Дружби народів.

Відповідно до складеного позивачем страхового акту №ДККА-44995 від 24.06.2015 р. та розрахунку до нього, розмір страхового відшкодування, який підлягав до виплати страхувальнику, склав 12 595 грн. 84 коп.

Проте, згідно з платіжним дорученням №12537 від 25.06.2015 р. ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" перерахувало страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 9 730 грн. 96 коп. Так, позивачем було вирахувано із суми страхового відшкодування 2 864 грн. 88 коп. страхового платежу, несплаченого йому страхувальником.

Поряд з цим, цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди було застраховано відповідачем за полісом №АІ/0532125, діючим станом на 09.06.2015 р (ліміт за шкоду майну - 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 500 грн. 00 коп.).

Зважаючи на дану обставину, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в розмірі 12 095 грн. 84 коп., тобто в розмірі визначеному в страховому акті з вирахуванням 500 грн. 00 коп. франшизи.

В свою чергу, здійснюючи судовий розгляд справи №910/28511/15, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сплачене позивачем страхове відшкодування у межах суми фактичних витрат, підтвердженням сплати якої є платіжне доручення.

Проаналізувавши спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем та є предметом розгляду в межах даної судової справи, колегія суддів Вищого господарського суду України не може повністю погодитись з таким висновком господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.