ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2016 року Справа № 910/23232/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Ковтонюк Л.В.,
Овечкіна В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Центренерго"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 09.11.2015 р. (суддя Зеленіна Н.І.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. (судді: Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І., Дідиченко М.А.)у справі№910/23232/15 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"доПублічного акціонерного товариства "Центренерго"простягнення 6 862 444 грн. 24 коп. за участю представників: від позивача Войтенко А.І., довіреність №38 від 21.03.2016 р.від відповідачаСавєльєв С.І., довіреність №864/22 від 18.12.2015 р.
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного підприємства "Центренерго" про стягнення 6 862 444 грн. 24 коп. заборгованості, а саме: 1 858 190 грн. 86 коп. пені, 4 893 405 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 110 847 грн. 52 коп. 3% річних.
Позов вмотивований порушенням відповідачем договірних зобов'язань з своєчасної оплати поставленого вугілля і, як наслідок, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2015 р. у справі №910/23232/15 позов задоволено, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 110 847 грн. 52 коп. та інфляційні втрати в розмірі 4 893 405 грн. 86 коп.
Підставою для прийняття вказаного судового рішення стала доведеність позивачем факту прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого вугілля, а також зменшення судом заявленого до стягнення розміру пені, як це передбачено ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.
При цьому, місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. у справі №910/23232/15 рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 р. залишено без змін.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. в частині стягнення 1 000 000 грн. 00 коп. пені та в частині відмови в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення. При цьому, скаржник просить господарський суд касаційної інстанції прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені та задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду. В частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних заявник касаційної скарги погоджується з рішеннями, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, та просить залишити їх без змін.
Касаційна скарга відповідача обґрунтована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають порядок нарахування неустойки (штрафу, пені) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.
Представник позивача скористався своїм правом, передбаченим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та до початку судового розгляду подав відзив, в якому заперечив проти задоволення касаційної скарги.
В судове засідання 18.04.2016 р. з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.
Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.10.2014 р. між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (покупець) було укладено договір поставки №44/1-96.
На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу кам'яне вугілля, яке було прийнято останнім, що підтверджується актами приймання-передачі.
Однак, зобов'язання з оплати поставленого вугілля покупцем виконувались неналежним чином, було допущено прострочення сплати грошових коштів.
За таких обставин, враховуючи, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з своєчасної оплати поставленого товару, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити індексацію ціни, 3% річних та пеню за прострочення виконання такого зобов'язання.
Отже, предметом судового розгляду у справі №910/23232/15 є вимоги позивача до відповідача про стягнення 1 858 190 грн. 86 коп. пені, 4 893 405 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 110 847 грн. 52 коп. 3% річних.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази та керуючись приписами ст. ст. 530, 546, 549, 611, 625, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що відповідачем було порушено зобов'яння з оплати поставленого вугілля за договором №44/1-96 від 16.10.2014 р. в строки визначені в договорі, що є підставою для стягнення з останнього пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Сервіси для юристів