ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року Справа № 904/6089/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаЛосєва Д.В. дов. від 23.01.2014 року відповідачаПортного М.І. дов. від 01.01.2014 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановувід 15.01.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/6089/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця"простягнення 93513,72 грн.ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків, завданих неправильним нарахуванням та списанням плати за користування вагонами у сумі 93513,72 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013 року (суддя Колісник І.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року (головуючий Широбокова Л.П., судді Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В.) скасоване з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
З Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто 93513,72 грн. збитків, судовий збір за розгляд позовної заяви у розмірі 1870,27 грн. та 935,14 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013 року залишити в силі.
Скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме статті 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України, пункти 3, 4, 9, 10, 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, пункт 8 розділу 7 Правил зберігання вантажів, пункт 2 Розділу ІІІ, розділу V Тарифного керівництва №1.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 06.11.2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" був укладений договір №ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії позивача, яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (надалі - Договір) строком дії з 11.12.2008 року по 10.12.2013 року включно.
До вказаного договору були укладені додаткові угоди №№ 1,2,3,4,5,5а, якими внесені зміни у п.п. 5,14, 14.6, 16 договору.
Відповідно до пункту 1 договору, на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, місцем примикання якої є стрілка №2/4, в парній горловині станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці і обслуговується власним локомотивом.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів, виконується локомотивом власника колії.
Пунктом 16 договору передбачено, що збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Відповідно до статті 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Згідно пункту 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №864/5085 розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.
Також судами встановлено, що розрахунки між сторонами у справі здійснюються на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 року.
Пунктом 3.2 зазначеного договору передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з застосуванням електронного цифрового підпису).
У серпні 2012 року на адресу позивача надходили порожні вагони.
На шляху прямування дані вагони були затримані через зайнятість колій на станціях підходу Новоблочна, Саксагань, Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу позивачем про що складено накази №227 від 25.08.2012 року (вагони №№ голова 53569604, хвіст 56944127 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-504-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №3554), №228 від 25.08.2012 року (вагони №№ голова 56969488, хвіст 56067242 у кількості 62 вагонів, індекс поїзда 4100-77-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді №2397), №242 від 27.08.2012 року (вагони №№ голова 56067135, хвіст - 57598989 у кількості 54 вагонів на своїх осях, номер поїзда - 3502), відповідно до вимог пункту 9 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458.
За час затримки вагонів залізницею було нараховано плату за користування вагонами у сумі 77928,10 грн. (без ПДВ), що була включена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ- 46) №04092789 та списана з особового рахунку позивача за переліком від 05.09.2012 року (а.с.16-19 т.1).
Позивач вважає, що нарахування та списання було проведено неправомірно, внаслідок чого йому заподіяні збитки на суму 93513,72 грн. (з ПДВ).
Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги апеляційний господарський суд виходив із наступного.
Стаття 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 908 Цивільного кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 46 Статуту встановлює, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Згідно статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Сервіси для юристів