ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року Справа № 01/3070 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Державного агентства резерву України
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 30.09.2013у справі№ 01/3070 господарського суду Черкаської областіза заявою Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту коренеплідних культур Української Академії Аграрних НаукдоДержавного підприємства "Іваньківський цукровий завод"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" - Кривошеєв І.В., від Державного агентства резерву України - Михайлець О.В.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі № 01/3070 відмовлено Державному агентству резерву України в задоволенні клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2013 у справі № 01/3070.
Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2013 у справі № 01/3070, з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Державне агентство резерву України звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі № 01/3070 повністю, скаргу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод".
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 у справі № 01/3070, зокрема, призначено розпорядником майна Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" арбітражного керуючого Борейка Вадима Андрійовича.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 у справі № 01/3070 апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Черкаській області залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області у справі № 01/3070 від 06.07.2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2013 у справі № 01/3070 касаційну скаргу Головного управління юстиції у Черкаській області задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 у справі № 01/3070 скасовано. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 у справі № 01/3070, в частині призначення розпорядника майна арбітражного керуючого Борейко В.А. скасовано. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.08.2013 у справі № 01/3070 задоволено заяву Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України від 15.06.2012 № 13.2-20/2349, задоволено заяву арбітражного керуючого Куделі М.О. про призначення її розпорядником майна боржника, призначено розпорядником майна державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" Куделю М.О., відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Іваньківський цукровий завод" Державного агентства резерву України про призначення розпорядником майна ДП "Іваньківський цукровий завод" арбітражного керуючого Борейка В.А., відмовлено в задоволенні клопотання Державного агентства резерву України про призначення розпорядником майна ДП "Іваньківський цукровий завод" арбітражного керуючого Борейка В.А., відмовлено у задоволенні заяви Первинної профспілкової організації працівників ДП "Іваньківський цукровий завод" системи держрезерву України про призначення розпорядником майна ДП "Іваньківський цукровий завод" арбітражного керуючого Борейка В.А., відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Борейка В.А. про призначення його розпорядником майна ДП "Іваньківський цукровий завод", відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Білоусова О.А. про призначення його розпорядником майна ДП "Іваньківський цукровий завод".
Не погодившись із винесеною ухвалою, Державне агентство резерву України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що датою підписання оскаржуваної ухвали від 06.08.2013 є 08.08.2013. Відповідно до норм ст. 93 ГПК України, 5 - денний строк подання апеляційної скарги в даному випадку закінчився 13.08.2013. Апелянт отримав оскаржувану ухвалу 12.08.2013. Дана апеляційна скарга подана лише 05.09.2013. Подана скаржником апеляційна скарга містить клопотання про відновлення строку на її подання, як пропущеного з поважних причин.
Керуючись ч. 1 ст. 93 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовив Державному агентству резерву України в задоволенні клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2013 у справі № 01/3070, оскільки заявник апеляційної скарги не довів, що вчинив необхідні дії для того, щоб не пропустити строки на апеляційне оскарження, строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали пропущений без поважних на те причин та саме з вини заявника апеляційної скарги, та, в зв'язку із відмовою в задоволенні клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, повернув апеляційну скаргу Державного агентства резерву України із доданими до неї документами скаржнику без розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції в оскаржуваної ухвалі встановлено, що датою підписання ухвали господарського суду від 06.08.2013 є 08.08.2013, відповідно до норм ГПК України 5-денний строк подання апеляційної скарги в даному випадку закінчився 13.08.2013, апеляційна скарга Державного агентства резерву України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2013 подана з пропуском встановленого вимогами ст. 93 ГПК України п'ятиденного строку апеляційного оскарження 05.09.2013. Подана скаржником апеляційна скарга містить клопотання про відновлення строку на її подання, як пропущеного з поважних причин.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 30 вересня 2013 року мотивована тим, що заявник апеляційної скарги не довів, що вчинив необхідні дії для того, щоб не пропустити строки на апеляційне оскарження ухвали господарського суду від 06.08.2013, а тому, апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали без поважних на те причин та саме з його вини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора, чи за своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що сторона у справі при реалізації свого права на оскарження судового рішення, виходячи з вимог ст. 87 ГПК України, має право на отримання у встановленому законом порядку повного мотивованого тексту ухвали господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник в клопотанні про відновлення строку подання апеляційної скарги називає ту обставину, що 06.08.2013 в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, а її повний тест скаржник отримав лише 12.08.2013.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з особливостей провадження, ухвала господарського суду у справі про банкрутство набуває законної сили з дня її винесення.
Сервіси для юристів