ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2016 року Справа № 5009/1685/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіШвеця В.О. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Добролюбової Т.В.розглянувши касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015, яка винесена за результатами перегляду ухвали господарського суду Запорізької області від 16.09.2015у справі№ 5009/1685/12 Господарського суду Запорізької областіза позовомДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж"простягнення боргу та штрафних санкції
за участю представників сторін від:
позивача: Яковенко П.А. (дов. від 09.06.2015),
відповідача: Дігтяренко В.С. (дов. від 05.01.2016)
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" про стягнення 4 705 621,41 грн. основного боргу, 365 118,58 грн. пені, 386 086,64 грн. інфляційних втрат та 234 093,88 грн. 3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості природного газу, поставленого упродовж з січня по квітень 2011 року за договором купівлі-продажу природного газу №06/10-2395БО-13 від 20.12.2010. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2012, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 705 621,41 грн. основного боргу, 362 656,55 грн. пені, 386 086,64 грн. інфляційних втрат, 234 093,88 грн. 3% річних та 63 736,20 грн. судового збору. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з обставин порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманого природного газу за договором. Відмова у решті позову вмотивована судом неправильним розрахунком цих вимог. При цьому, суд керувався приписами статей 525, 526, 549, 625, 692 712 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
07.09.2015 Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про розстрочку виконання рішення у цій справі та просило розстрочити його виконання строком на 24 місяці зі щомісячним платежем з вересня 2015 року по серпень 2017 року у розмірі 239 674,78 грн. та у вересні 2017 року у розмірі 239 674,74 грн. В обґрунтування заяви, заявник вказував на неможливість негайного виконання судового рішення у справі з огляду на складний фінансовий стан товариства, обумовлений існуванням кредиторської заборгованості перед позивачем та наявністю дебіторської заборгованості, а також невідшкодованої різниці в тарифі через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2015, винесеною суддею Мойсеєнко Т.В., відповідачу надано розстрочку виконання рішення місцевого господарського суду строком на 1 рік шляхом сплати щомісячно суми 479 349,56 грн. до 16 числа кожного місяця починаючи з жовтня 2015 року по серпень 2016 року та суми у розмірі 479 349,52 грн. зі сплатою до 16.09.2016. Місцевий господарський суд виходив з доведеності відповідачем обставин, за яких можливе розстрочення виконання судового рішення на 1 рік. При цьому, суд керувався приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Стойка О.В. - головуючий, Колядко Т.М., Чернота Л.Ф., постановою від 30.11.2015 перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати та відмовити повністю у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує про недоведеність відповідачем наявності виняткових обставин, за яких можлива розстрочка виконання судового рішення. Крім того, скаржник зазначає про те, що невиконання відповідачем судового рішення порушує майнові інтереси позивача та впливає на його фінансовий стан. При цьому, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 4, 42, 43, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу Вищого господарського суду України від Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.06.2012 у цій справі (яке набрало законної сили) стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4 705 621,41 грн. основного боргу, 362 656,55 грн. пені, 386 086,64 грн. інфляційних втрат, 234 093,88 грн. 3% річних та 63 736,20 грн. судового збору. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2015, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015, було розстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2012 на 12 місяців за відповідним графіком. Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність виняткових обставин, що ускладнюють та роблять неможливим вчасне виконання рішення суду у цій справі. При цьому, судами було надано оцінку наведеним відповідачем обставинам та враховано інтереси як позивача, так і відповідача. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови унормовано статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. Так, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначається господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у строк. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Тобто, розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Господарські суди, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, установили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнювалось скрутним фінансовим станом останнього; що негайне виконання рішення у справі призведе до зупинки діяльності підприємства відповідача і унеможливить виконання зобов'язань і подальше надходження коштів на рахунок, та, відповідно, і виконання судового рішення у цій справі, тобто стягнення спірної суми. Господарськими судами при наданні розстрочки було враховано специфіку діяльності підприємства відповідача; те, що підприємство функціонує в складних економічних умовах, обумовлених жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики і податковим навантаженням; що у відповідача відсутні у наявності обігові кошти та наявна невідшкодована різниця в тарифі через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу. Разом з цим, господарські суди врахували і матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача. З огляду на викладене та зважаючи на те, що судами установлено наявність виключних обставин, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника. Доводи скаржника визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами та їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015 у справі № 5009/1685/12 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий суддя: В. Швець
Судді: Т. Гоголь
Т. Добролюбова
Сервіси для юристів