Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №924/741/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 924/741/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014у справі№ 924/741/14Господарського судуХмельницької областіза позовомДочірнього підприємства "Агрофірма "Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам"доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії аграрних наук України"простягнення 206252,00 грн збитків та зобов'язання виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30 виробництва сільськогосподарської продукціїза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Кобза В.М., дов. від 12.07.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014 у справі №924/741/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Субботіна Л.О., судді - Магера В.В., Музика М.В.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30 виробництва сільськогосподарської продукції, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції позивачу на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929,0 га (ріллі) та забезпечити в будь-який час вільний доступ позивача до зазначених земельних ділянок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Юрчук М.І., судді - Філіпова Т.Л., Крейбух О.Г.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014 у справі № 924/741/14 скасовано в частині зобов'язання відповідача виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30 виробництва сільськогосподарської продукції та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014 у справі №924/741/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014 у справі №924/741/14 та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В засіданні суду 04.02.2015 в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.02.2015.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Сільськогосподарський товаровиробник) та відповідачем (Господарство) 18.04.2012 укладений договір № 30 виробництва сільськогосподарської продукції, за умовами якого Господарство надало згоду на виробництво, а Сільськогосподарський товаровиробник на свій ризик зобов'язався виробити сільськогосподарську продукцію (виробництво) та провести розрахунки із Господарством. Виробництво здійснюється на виробничих потужностях Господарства.

Пунктом 1.4 договору визначена характеристика виробництва: підготовка ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання урожаю (сільгосппродукції), персонал, матеріально - технічні ресурси (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо), техніка сільськогосподарського товаровиробника та господарства.

Відповідно до п. 1.5 договору місце та площі виробника (виробничих потужностей, що використовуються) складають земельна ділянка на землях Проскурівської сільської ради загальною площею 1929 га (ріллі), які знаходяться у користуванні Господарства на підставі Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ХМ №002872 від 24.02.1998.

Строк виробництва - 5 років (п. 1.6 договору).

Згідно п. 1.7 договору, вироблена продукція (в тому числі незавершене виробництво - посіви) є власністю Сільськогосподарського товаровиробника. Витрачені за цим договором матеріально-технічні ресурси Сільськогосподарського товаровиробника є його власністю протягом усього строку дії.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, Господарство зобов'язане надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції Сільськогосподарському товаровиробнику на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі). Господарство зобов'язане всіляко сприяти Сільськогосподарському товаровиробнику у виробництві за цим договором, забезпечити в будь-який час вільний доступ Сільськогосподарському товаровиробнику до зазначених земельних ділянок (п. 4.2.5 договору).

В подальшому, сторонами підписано додатки № 4 та № 5 до договору від 18.04.2012 № 30, якими уточнено фактичний розмір посівних площ земельної ділянки, яка використовується позивачем, а саме - 1106 га, посіяно ярого ячменю - 359 га (додаток № 4), всього 1929 га, в тому числі ярий ячмінь - 200 га (додаток № 5).

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача збитки за перешкоджання в обробітку земельних ділянок, що є наслідком не отримання врожаю і прибутку, а також просив зобов'язати відповідача виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, як вірно зазначили суди, позивач послався на: 1) акт від 28.04.2014, підписаний представниками позивача та працівниками відповідача; 2) лист ДП ДГ "Проскурівка" від 02.10.2013 № 91; 3)висновок від 03.04.2014 Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області за результатами розгляду звернення позивача з приводу перешкоджання керівництвом відповідача у здійсненні його господарської діяльності; 4) довідку штабу Хмельницької самооборони і народного контролю; 5) листи прокуратури Хмельницької області від 10.06.2014 № 07/1-1857-14, Ярмолинецького РВ УМВС України від 09.04.2014 № 2511, прокуратури Рівненського району від 29.04.2014 №168-2014; 6) лист позивача від 14.04.2014 № 754. На переконання позивача, зазначеними документами підтверджується не виконання відповідачем п.4.2.1 та п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30.

Що стосується позовних вимог про стягнення суми збитків, то позивач надав загальний розрахунок не отриманого ним прибутку (упущеної вигоди) та розрахунок суми збитків по ярому ячменю 2014 року, аудиторський звіт щодо правильності визначення суми збитків, довідки Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації від 07.07.2014 № 04-02/1656 та ГУ статистики у Хмельницькій області від 07.07.2014 № 02.2-10/192 ПІ, видаткові накладні, договори про надання послуг з обробітку землі від 03.04.2014 № 01/14-Хм, від 07.04.2014 № 02/14-Хм, договори про надання послуг від 28.04.2013, від 20.04.2013, від 15.04.2013, від 10.07.2013, від 19.06.2013.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог в частині зобов'язання виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30. Так, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині, натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду і відмовляючи в позові, вирішив, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем умов п.4.2.1, п.4.2.5 договору від 18.04.2012 № 30.

Відносно позовних вимог про стягнення 206252,00 грн збитків, то як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку про недоведеність позову в цій частині та, відповідно, відмову в його задоволенні.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.