ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року Справа № 914/2760/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід18.12.2014у справі№914/2760/14Господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення сумиза участю
- відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 26.08.2014),
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (далі - позивач) просило стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач) 29 000,21 грн., з яких 24 000,00 грн. - борг, 1 905,53 грн. - пеня, 382,68 грн. - три відсотки річних, 2 712,00 грн. - інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався за оренду приміщення позивача, у зв'язку з чим позивач нарахував за період прострочення грошового зобов'язання з 17.01.2014 по 30.07.2014 пеню, передбачену умовами договору оренди, три відсотки річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.10.2014 (суддя Синчук М.М.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) це рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 11111 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10818594 від 01.06.2006 за позивачем зареєстровано право власності на комплекс - фанерний цех "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 02.01.2014 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування будівлю фанерного цеху, що знаходиться в АДРЕСА_1. Фанерний цех "ІНФОРМАЦІЯ_1" для здійснення господарської діяльності.
Згідно з п.7.2 договору - договір набирає чинності з 02.01.2014 і закінчується 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків сторін - до їх повного виконання.
Орендна щомісячна плата за користування приміщенням становить 24 000,00 грн.
У п.3.2 договору зазначено, що орендна плата за користування приміщенням сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Оплата здійснюється не пізніше 15 числа поточного місяця.
Згідно з п.3.3 договору орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності та може переглядатись сторонами в залежності від стану економічної ситуації на ринку орендних правовідносин.
Відповідно до п.2.1. договору орендодавець зобов'язався передати орендарю приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі не пізніше 02.01.2014.
Факт передачі орендарю приміщення підтверджується підписаним між сторонами 02.01.2014 актом прийому-передачі приміщення, що міститься в матеріалах справи.
Пунктом 1.9 договору визначено, що повернення приміщення орендарем оформляється також актом приймання-передачі (повернення з оренди), який підписується сторонами.
31.01.2014 орендар повернув орендодавцю приміщення, що є предметом оренди, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Фанерний цех "ІНФОРМАЦІЯ_1", що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін та скріпленого печатками актом здачі-приймання.
Проте, відповідач в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2014 своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 24 000,00 грн.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що при порушенні встановлених строків сплати орендної плати, а також інших платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач 05.05.2014 надіслав на адресу відповідача претензію №104 про сплату заборгованості в розмірі 24 000,00 грн. за оренду приміщення, яка була отримана останнім 13.05.2014.
04.07.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №125 про оплату боргу, яка була отримана останнім 09.07.2014.
Дані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення позивача до суду.
Сервіси для юристів