ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2015 року Справа № 914/2157/14
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" на рішення Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2014 року у справі № 914/2157/14 за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" до товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор", третя особа-товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСС", про стягнення 74 280 грн,
УСТАНОВИВ: У червні 2014 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення 74 280 грн штрафу з підстав неправильного зазначення у залізничній накладній № 35617992 адреси одержувача вантажу.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 9 липня 2014 року до участі у справі третьою особою залучено товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСС".
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2014 року (суддя М. Петрашко), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2014 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.
Позивач просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 307 Господарського кодексу України, статей 2, 5, 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, статей 3, 10 Закону України "Про залізничний транспорт", Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом від 21 листопада 2000 року № 644 Міністерства транспорту України, статей 42, 43, 22, 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" і товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСС" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що в грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" відправило зі станції Радехів Львівської залізниці на станцію Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці у вагонах № 24629172 і № 24426975 вантаж для товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАСС", зазначивши у накладній № 35617992 його поштову адресу: місто Запоріжжя, вул. Стартова, буд. 1-Б. Ураховуючи, що у договорі про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (примірник у матеріалах справи відсутній) місцезнаходження вантажоодержувача було вказане інше - місто Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 8, про що було складено акт загальної форми від 25 грудня 2013 року № 3961, вагони були затримані на станції призначення до з'ясування адреси особи. На запит позивача щодо адреси одержувача вантажу, відповідач повідомив, що адреса органу юридичної особи є: місто Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 8 і на підставі цієї інформації позивач виправив адресу одержувача вантажу в накладній, склавши акт загальної форми № 3962.
За неправильно зазначену адресу одержувача вантажу у накладній № 35585371, позивач, на підставі статей 118 і 122 Статуту залізниць України, нарахував відповідачу штраф у розмірі 74 280 грн.
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами. За змістом статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Згідно з приписами статей 23 і 24 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі - Правила), передбачено, що у разі, коли під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Відповідно до додатку 3 Правил графа накладної № 4 "Одержувач" заповнюється у порядку, передбаченому для графи № 1 "Відправник". У графі № 1 "Відправник" зазначаються відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.
Відповідач у накладній № 35617992 одержувачем вантажу зазначив товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСС", указавши його поштову адресу: місто Запоріжжя, вул. Стартова 1-Б, що не суперечить Правилам.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2014 року у справі № 914/2157/14 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" без задоволення.
Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець
Сервіси для юристів