Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №911/2522/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 911/2522/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у справі господарського суду№911/2522/14 Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" до1) Головного управління Держземагентства в Київській області 2) Яготинської районної державної адміністрації Київської області про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- оскарження бездіяльності та визнання укладеною додаткової угоди не з'явився не з'явився не з'явився В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Головного управління Держземагентства в Київській області та Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними відмови та наявного зволікання відповідача-1 в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди в редакції позивача.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що правовідносини оренди, встановлені Договором оренди від 22.05.2012р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" та Яготинською районною державною адміністрацією, не припинялись, починаючи з моменту його укладення та реєстрації і орендар продовжує фактичне користування земельною ділянкою, що з врахуванням його переважного права на укладення Договору оренди на новий строк, є підставою для визнання укладеною Додаткової угоди про оренду земельної ділянки ще на 1 рік відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2014р. (суддя Карпечкін Т.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. (судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012р. між Яготинською РДА (орендодавець) та ТОВ "Нова Україна" (орендар) було укладено договір оренди землі кадастровий номер: 325582100:01:004:0067 (далі, Договір), відповідно до якого, згідно розпоряджень Яготинської РДА від 02.08.2011р. №518 та 18.06.2012р. №169, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку №1 площею 43 0042 га, в т.ч.пасовища - 43 0042 га, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області (землі сільськогосподарського призначення).

Пунктом 8 Договору сторони погодили, що договір укладено на 1 рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.11.2012р. за № 322550004001833.

Згідно із п.36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Пунктом 37 Договору визначено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Розглядаючи справу по суті, судами встановлено, що 26.04.2013р. позивач звернувся до ГУ Держземагенства у Київській області (як до правонаступника Яготинської РДА у сфері питань оренди земель) з клопотанням №36 про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до якого позивач просив поновити 23 договори оренди, які вказані у зазначеному клопотанні, в тому числі й договір від 22.05.2012р., при необхідності - з внесенням відповідних змін до договорів шляхом підписання додаткових угод або з укладенням договорів у новій редакції. У якості додатку до клопотання позивачем було додано копії договорів на 115 аркушах.

Листом №07-03/8523 від 21.05.2013р. ГУ Держземагенства у Київській області позивача було повідомлено про те, що в поданих останнім копіях договорів оренди земельних ділянок відсутні підпис та відбиток печатки особи, яка провела державну реєстрацію земельних ділянок, а розгляд питання стосовно надання дозволу на поновлення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у відповідності до ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", буде можливий після надання позивачем проектів додаткових угод на поновлення договорів оренди.

01.11.2013р. позивачем було надіслано відповідачу-1 повторне клопотання про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності №172 із долученням 23-х додаткових угод на 207 аркушах. Зазначений лист був отриманий ГУ Держземагенства у Київській області 04.11.2013р. за вх. № 08-4-24-83.

Листом №08-03/10092 від 08.11.2013р. ГУ Держземагенства у Київській області повідомило позивача, що питання позивача щодо укладання договорів оренди на новий строк можливо вирішити частково - лише на земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, при наданні документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно позивача.

Посилаючись на те, що сторони не дійшли згоди щодо продовження строку дії договору, а приписами ст.33 Закону України "Про оренду землі" закріплено переважне право позивача, як орендаря, перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), позивач просив суд визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі кадастровий номер: 3225582100:01:004:0067 від 22.05.2012р., в редакції позивача, з підстав ч.ч.4, 6, 7 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку про те, що відповідачами не порушені права та законні інтереси позивача, тоді як самим позивачем не дотримано процедури пролонгації договору оренди, яка встановлена ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ч.1 ст.173 та ч.1 ст.283 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.ст.13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частинами 1-9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).