Постанова ВГСУ від 18.02.2014 року у справі №910/7025/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 910/7025/13 Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого, Васищак І.М., Чернов Є.В.за участю представників: публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" розглянув касаційну скаргу Онищук Д.В. публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р.у справі№ 910/7025/13 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:приватного акціонерного товариства "Кримспецсервіс" товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Аккорд-груп", публічне акціонерне товариство "Київський завод "Будмаш"прозвернення стягнення на предмет застави В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2013 р. (суддя Самсін Р.І.) у задоволені позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про недоведеність позову, відсутність факту порушення прав позивача у зв'язку з чим в позові відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (судді: Мальченко А.О., Жук Г.А., Остапенко О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2013 р. залишено без зміни.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" в особі уповноваженого фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник доводить, що судом неправильно застосовано корми матеріального права щодо порядку звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду, а саме ст. ст. 589, 590 Цивільного Кодексу України, ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», не враховано суперечливість норм ч.З ст. 24 даного закону нормам ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які регламентують реалізацію предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду, оскільки єдиною дією яку обтяжувач зобов'язаний вчинити до подання відповідного позову є, при наявності інших обтяжувачів цього майна, письмове повідомлення таких обтяжувачів про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, інші обтяжувачі за Договором застави цінних паперів № 05-368/ЗІШ-12 від З0.11.2012 року відсутні; відповідно до ст. 24 цього Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із зазначеним Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду; порушено норми процесуального права (ст. ст. 78, 22, 32 Господарського процесуального кодексу України), тобто не прийнято до уваги той факт, що відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву яким визнав позов в повному обсязі, тобто визнав наявність порушеного права Позивача та надав згоду щодо звернення стягнення на заставне майно.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19 листопада 2012р. між ПАТ "Банк "Таврика" (в тексті договору - банк) та ТОВ "НВП "Аккорд-Груп" (в тексті договору - позичальник) було укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02, згідно п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000,00 грн. терміном користування з 19.11.2012 року по 05.11.2015 року включно. Кредитні кошти надаються згідно письмових заявок позичальника.

На виконання даного договору ПАТ "Банк "Таврика" надало в користування ТОВ "НВП "Акорд-Груп" кредитні кошти в сумі 125 000 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позичальника за 19.11.2012 року та за 20.11.2012 року про видачу коштів в сумі 79 000 000,00 грн. і надання траншу кредиту в сумі 46 000 000,00 грн..

Згідно п.5.1 цього договору забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (штрафу, пені), що випливають з договору, є застава основних засобів (предмети образотворчого мистецтва) майнового поручителя ТОВ "Музей сучасного образотворчого мистецтва" та акції майнових поручителів.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що одним із майнових поручителів по забезпеченню своєчасного повернення кредиту ТОВ "НВП "Аккорд-Груп" виступило ПАТ "Кримспецсервіс".

Так, 30.11.2012 року між ПАТ Банк "Таврика" (в тексті договору - заставодержатель) та ПАТ "Кримспецсервіс" (в тексті договору - заставодавець) було укладено договір застави цінних паперів № 05-368/ЗЦП-12 від 30.11.2012р., за яким в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012р. заставодавець передав в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери - іменні прості акції, емітентом яких є ПАТ "КЗ "Будмаш" (ідент. код 05765109), міжнародний ідентифікаційний код (ISIN) - UA4000078240, номінальною вартістю кожна - 0,01 грн., кількість цінних паперів, що передаються в заставу 4574285, загальною номінальною вартістю 45 742,85 грн., заставна вартість 2,76 грн..

Згідно п.1.3 договору застави ринкова вартість предмету застави складає 12 625 026, 60 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

У відповідності до п.2.2 договору застави у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем/позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, заставодержатель має право звернути стягнення та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати із вартості предмета застави в порядку, встановленому чинним законодавством. Право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави також виникає у разі порушення заставодавцем будь-яких умов цього договору.

Пунктом 2.3 договору застави сторони передбачили наступний спосіб звернення стягнення на предмет застави, який здійснюється заставодержателем:

- на підставі рішення суду;

- в позасудовому порядку відповідно до ст. 24, 26, 27, 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та цим договором;

При зверненні стягнення на предмет застави в позасудовому порядку, сторони домовились про наступний порядок задоволення вимог заставодержателя. Вказаний нижче порядок підтверджується підписом заставодавця на цьому договорі і додаткових повідомлень та узгоджень не потребує:

- при невиконанні позичальником/заставодавцем умов кредитного договору, заставодавець надає право заставодержателю на розблокування та зарахування предмету застави на рахунок заставодержателя з подальшим його продажем та направлення коштів, отриманих від продажу в рахунок погашення боргу, для чого заставодавець одночасно з укладенням цього договору надає заставодержателю оформлене відповідно до вимог чинного законодавства розпорядження про припинення блокування предмету застави і списання з рахунку у цінних паперах заставодавця.

Заставодавець не заперечує щодо укладення договору купівлі-продажу предмету застави від його імені в порядку та на умовах статей 27, 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", для чого надається нотаріально посвідчена довіреність. Залишок коштів від продажу предмету застави після погашення боргу та пов'язаних з ним витрат, повертається заставодавцю.

03.12.2012 року у зв'язку з укладенням договору застави цінних паперів №05-368/ЗЦП-12 від 30.11.2012 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис щодо об'єкту та підстав обтяження, що підтверджується відповідною копією витягу про реєстрацію, наявною в матеріалах справи (а.с.57).

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ТОВ "НВП "Аккорд-Груп" зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором від 19.11.2012 року № 19-11-12-КЛ/02, забезпечених заставою не виконує, а тому, посилаючись, зокрема, на статті 11, 16, 589, 590 Цивільного кодексу України, статті 20, 21 Закону України "Про заставу", статті 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", просив звернути стягнення на предмет застави - прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Київський завод "Будмаш", номінальною вартістю кожна - 0,01 грн., кількість цінних паперів, що передані в заставу - 4 574 285 штук, загальна номінальна вартість 10 870,00 грн. за даними звіту незалежного звіту, складеного ТОВ "Е.Р.С.Т.Е", шляхом набуття публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" права власності на предмет забезпечувального обтяження.

Позивач стверджує, що подачі даного позову передувало звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Таврика" до боржника - ТОВ "НВП "Аккорд-Груп" з претензією за вих. № 797/1 від 18.02.2013 року про необхідність погашення у строк до 20.03.2013 року заборгованості в сумі 43 303 776,01 грн. та дострокове повернення коштів за договором № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 року.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд доказів направлення та отримання боржником претензії позивач у розумінні статей 33, 34 ГПК України не надав.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.