ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року Справа № 910/10209/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р.суддів:Запорощенка М.Д.- доповідач Акулової Н.В.розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокмастер"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р.у справі№910/10209/13 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України 2. Військової частини 3030 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Стокмастер" провитребування майназа участю представників сторін: від позивачів :Іванов Д.А., за довіреністю (Військова частина 3030 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України) Северин Р.І., за довіреністю (Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України)від відповідача:не з'явився від прокуратури:Коркішко В.М.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Стокмастер" апеляційну скаргу з доданими до неї документами без розгляду.
Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р., відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стокмастер", звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, справу передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм ст.94 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір".
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом , Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. у справі №910/10209/13 позовні вимоги задоволено повністю, витребувано майно із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокмастер" майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 67, до складу якого входять: будівля № 59 - штаб їдальня (літера Т) площею 514,10 кв.м, будівля № 62 - казарма (літера Р) площею 589,20 кв.м, будівля № 63 - казарма (літера С) площею 983, 70 кв.м, будівля № 73 - туалет (літера Ф) площею 59,40 кв.м, будівля № 96 - клуб (літера П) площею 478,40 кв.м, будівля № 97 - сховище для техніки, склад (літера X) площею 245,00 кв.м, будівля № 105 - контрольно-пропускний пункт (літера О) площею 51,30 кв.м, будівля № 106 - пункт технічного обслуговування, лазня (літера Ц) площею 552,40 кв.м, будівлі №№ 117, 119 - гараж, свинарник (літера Ш) площею 370,90 кв.м, будівля № 118 - склад (літера Ч) площею 95,10 кв.м, будівля № 6 - насосна станція водопостачання (літера В) площею 37,10 кв.м до державної власності в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у повне господарське відання Військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокмастер" до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1147 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стокмастер" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про повернення їх заявнику без розгляду. Таке рішення мотивоване тим, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 94 ГПК України, а саме до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Суд вказав на те, що, в даному випадку, позовними вимогами є витребування майна із чужого незаконного володіння, подаючи апеляційну скаргу відповідач повинен був сплатити судовий збір з урахуванням вартості спірного майна, як за вимогу майнового характеру, проте, до апеляційної скарги додано квитанцію лише на суму 573 грн. 50 коп., як за вимогу немайнового характеру.
Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями).
Розміри ставок судового збору (ст. 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Як це вірно було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2013р. складає 1147, 00 грн.
При цьому колегія зазначає, що згідно ч.2 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Така ж позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 05.07.2012року №01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" та у п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7.
При цьому, як, також, роз'яснено у п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що предметом розгляду у даній справі є вимоги майнового характеру спору. Від так, оскаржуючи судове рішення суду першої інстанції в повному обсязі, заявник за подання апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір за ставками встановленими Законом України "Про судовий збір" для позовних заяв майнового характеру виходячи з наявної оцінки спірного майна.
За приписами п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. законною та обґрунтованою.
Щодо доводів заявника касаційної скарги про те, що ним сплачено 50 відсотків з судового збору визначеного в оскарженому рішенні судом першої інстанції, слід зазначити наступне.
Як про це вже було позначено вище, згідно ч.2 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
При цьому, правильність розрахунку судом першої інстанції суми судового збору, що підлягає стягненню в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, є предметом дослідження та розгляду під час апеляційного провадження.
Окрім означеного, судова колегія звертає увагу скаржника на наявність в матеріалах справи документів в яких визначена вартість спірних об'єктів як окремо, так і майнового комплексу в цілому.
Сервіси для юристів