ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2017 року Справа № 916/4971/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В. розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (правонаступник Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт")на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.09.2016у справі№ 916/4971/15 Господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Іллічівський морський судноремонтний завод" доДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"простягнення 1 943 142,04 грн.
за участю представників сторін:
позивача:Пташенчук О.М.,
відповідача: Ніц А.С.,
третьої особи 1: не з'явився,
третьої особи 2: не з'явився,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Іллічівський судноремонтний завод" (далі - ПАТ "ІСРЗ") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.01.2016) про стягнення з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - ДП "ІМТП") на свою користь 1 943 142,04 грн., з яких: основний борг у сумі - 1 841 584,09 грн., 9405,82 грн - 3% річних , 68975,99 грн. - пеня , 23176,14 грн. - інфляційних втрат, а також судові витрати.
22.04.2016 позивачем були надані уточнення до позову (т.2 а.с.116-120) з доданням розгорнутого розрахунку (т.2 а.с.152-157), відповідно до яких позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 835 356,33 грн., яка складається з заборгованості по оплаті причального збору у сумі 1 601 528,19 грн., заборгованості по оплаті електроенергії у розмірі 54 947, 97 грн. та заборгованості по оплаті використання електромереж заводу позивача у сумі 178 880,17 грн., а також витрати по сплаті судового збору. Вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних в остаточній редакції позову відсутні.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.09.2016, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ДП "ІМТП" на користь ПАТ "ІСРЗ" заборгованість по оплаті причального збору у сумі 1 601528,19 грн., заборгованість по оплаті електроенергії у сумі 54 947,97 грн., заборгованість по оплаті використання електромереж у розмірі 173 321,07 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 27 446,96 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, т/х "Герої Шипки" здійснив рейс з порту "Поті" (Грузія) та прибув у Іллічівський морський торговельний порт 03.03.2015 з ошвартовкою до причалу №26. Свою чергу т/х "Герої Плевни" здійснив рейс з порту "Поті" (Грузія) та прибув у Іллічівський морський торговельний порт 05.03.2015 з ошвартовкою до причалу №27.
Із лоцманських квитанцій, поданих ДП "ІМТП" вбачається, що вказані теплоходи перешвартовані до причалів ПАТ "ІСРЗ" - 05.03.2015 причал №11, та 07.03.2015 причал №10- відповідно.
Також судами встановлено, що ТОВ "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ" (замовник) та ТОВ "ІСРЗ" (завод) укладено договори №55748 від 28.10.2013 (т/х "Герої Плевни") та №55761 від 13.01.2014р (т/х "Герої Шипки"), відповідно до п.5.1 яких, Замовник сплачує вартість стоянки та надання послуг відповідно до Виконавчої калькуляції та Акту приймання-передачі на протязі 10 днів з дати отримання рахунку Заводу.
Згідно із актом приймання-передачі від 11.08.2015 підписаного ТОВ "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ", ДП "ІМТП", Міністерством інфраструктури України та Фондом державного майна України передано на баланс ДП "ІМТП" цілісний майновий комплекс ДП "Судноплавна компанія "УКРФЕРРІ", у тому числі т/х "Герої Плевни" та т/х "Герої Шипки".
Таким чином відповідальність стосовно сплати витрат пов'язаних із стоянкою вказаних суден з 12.08.2015 перейшла до ДП "ІМТП".
ДП "ІМТП" повідомило ПАТ "ІСРЗ", що у зв'язку із знаходженням біля причалів ПАТ "ІСРЗ" т/х "Герої Шипки" та т/х "Герої Плевни", які є державною власністю, ДП "ІМТП" гарантує оплату вартості стоянки суден згідно рахунків ПАТ "ІСРЗ" .
Із листів, які знаходяться в матеріалах справи вбачається, що ПАТ "ІСРЗ" неодноразово зверталося до ДП "ІМТП" щодо сплати причального збору та вартості послуг наданих у зв'язку із стоянкою суден біля причалів Заводу, у тому числі т/х "Герої Шипки" та т/х "Герої Плевни".
Листом від 29.10.2015 №775/051-19 ДП "ІМТП" повідомило ПАТ "ІСРЗ" про неможливість сплати рахунків, оскільки, на думку Порту, до рахунків неправомірно включено причальний збір за ставками для суден, що знаходяться в закордонному плаванні. При цьому, Порт повністю погоджується із вартістю послуг електрозабезпечення і готове їх сплатити при наявності окремих актів та рахунків за надані послуги та причальний збір з урахуванням заперечень Порту.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав про те, що незважаючи на надані гарантії, виставлені ним рахунки відповідачем сплачені не були, що і зумовило звернення до суду із відповідним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, встановивши, що судна є суднами закордонного плавання, тому позивачем вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства була розрахована ставка причального збору за стоянку суден, яка повинна сплачуватись відповідачем. Крім того, місцевий суд посилаючись на Закон України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якого споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, задовольнив вимоги позивача стосовно стягнення вартість електроенергії, спожитої суднами, балансоутримувачем яких є ДП "Іллічівський морський торговельний порт". Одночасно, місцевий суд, перевіривши розрахунок плати за використання електромереж заводу та встановивши часткову неправильність її нарахування, задовольнив частково позовні вимоги в цій частині, стягнувши з відповідача заборгованість за використання електромереж заводу в сумі 173 321, 07 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 26 Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини ХІ Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року №728-ХІV від 03.06.1999 року, іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатись тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.
Національним законодавством, а саме положеннями статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватися чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.
Сервіси для юристів