ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2017 року Справа № 910/8130/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників сторінпозивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаЛисенко Д.В. дов. від 27.05.2016 №1720розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016у справі№910/8130/16 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія"простягнення страхового відшкодування в розмірі 5171,28 грн.ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 5171,28 грн., яке позивачем, як страховою організацією, за укладеним з ОСОБА_5 договором добровільного страхування наземного транспорту "Граве Каско" № 00792.030-0125.1317 від 21.02.2013 було виплачено в зв'язку з пошкодженням автомобіля "Тойота Ауріс", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДПТ, що сталася з вини ОСОБА_6 - водія автомобіля "Джилі", державний номерний знак НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах керують яким, застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС № 7056061.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2016 (суддя Комарова О.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване приписами пунктів 37.1.4, 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а відтак, позивач для отримання страхового відшкодування повинен був звернутися до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в межах одного року з дати ДТП, беручи до уваги той факт, що шкода заподіяна майну потерпілого, в той час як неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), а відтак, враховуючи, що позивач з такою заявою протягом року до відповідача не звертався, відповідач не мав обов'язку виплачувати страхове відшкодування позивачу у зв'язку з пропуском останнім однорічного строку на подання відповідної заяви, оскільки внаслідок проведеної страхової виплати відбувається заміна кредитора в зобов'язанні, а тому продовжує існувати зобов'язання із заміненим кредитором.
За апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 (головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Агрикова О.В., Баранець О.М.) скасоване з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" страхове відшкодування в сумі 5171,28 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно - страхова компанія" звернулося до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016, а рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2016 залишити без змін.
Заявник посилається на те, що оскільки заява про страхове відшкодування особою, яка має право на отримання страхового відшкодування не була подана впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо - транспортної пригоди, як то передбачено пунктом 37.1.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності", ПАТ "Українська пожежно - страхова компанія" не має правових підстав для задоволення майнових вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.12.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 18.01.2017 представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 21.02.2013 позивач як Страховик, Публічне акціонерне товариства "Креді Агріколь Банк" як Вигодонабувач та ОСОБА_5 як Страхувальник уклали договір добровільного страхування наземного транспорту "Граве Каско" № 00792.030-0125.1317 (а.с. 40), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Тойота Ауріс", державний номерний знак НОМЕР_1.
Пунктом 1.16 договору сторони погодили термін договору - з 28.02.2013 по 27.02.2014.
Судами встановлено, що 24.12.2013 о 08 год. 50 хв. в м. Львові при виїзді на дорогу відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля "Джилі", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6. В результаті ДТП пошкоджено застрахований позивачем автомобіль.
Згідно з замовленим позивачем у судового експерта ОСОБА_9 (свідоцтво № 899 видане рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України) експертним автотоварознавчим дослідженням, за результатами якого 22.01.2014 складено Висновок № 4564 експертного автотоварознавчого дослідження по листу ПрАТ СК "Граве Україна" (а.с.28-35), вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля, пошкодженого в ДТП, становить 5171,28 грн.
Згідно зі складеним позивачем страховим актом № СНТ/00792.030-0125.1317/6 від 10.02.2014 (а.с.24) з урахуванням розрахунку страхового відшкодування (а.с.24 зворот) та того, що франшиза за договором щодо збитків, завданих ДТП, становить 0 грн., до виплати в якості страхового відшкодування призначено 5171,28 грн.
Приймаючи рішення по даній справі суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з абзацом 4 статті 3 Закону України "Про страхування" (в редакції на дату укладення договору), страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на дату ДТП) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судами попередніх інстанцій в заяві про виплату страхового відшкодування № 48448 від 07.02.2014 страхувальник просив виплатити страхове відшкодування за страховим перерахунком на СТО - ТОВ "СЦ "Діамант" згідно рахунку-фактури № ДМ 00000094 від 10.01.2014 (рахунок-фактура на а.с.27) та виставлений на суму 6104,42грн.
Зі змісту договору вбачається, що вигодонабувачем за договором є Публічне акціонерне товариства "Креді Агріколь Банк".
Листом № 12608/813 БТ від 27.01.2014 Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" повідомило позивача про перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 6104,42 грн. на поточний рахунок авторизованого (гарантійного) СТО.
Згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 44672 від 11.02.2014 (а.с. 23) страхове відшкодування в сумі 5171,28 грн. було перераховано позивачем ТОВ "СЦ "Діамант".
Сервіси для юристів