Постанова ВГСУ від 18.01.2017 року у справі №910/4744/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 910/4744/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників:позивача Бітюкова І.В. (дов. від 30.12.16 р. №822) Махиніч Н.В. (дов. від 30.12.16 р. №822)відповідача Каленська М.А.(дов. від 28.12.16 р. №08-02/17)розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.09.2016у справі№910/4744/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"доПублічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"провнесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" про внесення змін до договору № 76-05/13 від 01.11.2013 шляхом визнання укладеною додаткової угоди у редакції вказаній у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 (суддя Підченко Ю.О.), позовні вимоги задоволено, внесено зміни до договору № 76-05/13 від 01.11.2013, викладено додаткову угоду до договору у запропонованій позивачем редакції. Стягнено з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Приймаючи рішення суд першої інстанції вказував про те, що оскільки доказів існування передбачених законодавством перешкод для внесення запропонованих змін до договору № 76-05/13 від 01.11.2013 до суду надано не було, а відповідачем в свою чергу обставини, які були вказані позивачем, належним чином не спростовані, а тому правомірним є задоволення позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 (головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Михальська Ю.Б., Станік С.Р.) рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" 1515,80 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У відзиві та письмових поясненнях на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" вказує про обставини, які на думку останнього, є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" зазначає про обставини, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 18.01.2017 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - зерновий склад) в особі директора філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_7 з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (далі - поклажодавець) в особі голови правління ОСОБА_8 було укладено договір складського зберігання № 76-05/13, відповідно до п.1.1. якого, поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури (далі - зерно) в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується складськими квитанціями та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним, як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених діючими ДСТУ.

Кількість та якість зерна, що передається поклажодавцем на зберігання, визначені в складських квитанціях на зерно, що видаються зерновим складом. Зерно, що передається на зберігання зерновому складу є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні (п.п. 1.2., 1.4. договору).

Відповідно до положень п.п. 6.1., 6.2. договору, розрахунки за надання послуг по зберіганню проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість. Розмір плати (тарифу) за надання послуг по зберіганню зерна становить 16,50 грн. за тонну на місяць з урахуванням ПДВ.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що строк зберігання зерна - до пред'явлення вимоги поклажодавцем.

Пунктом 12.4. договору передбачено, що договір може бути розірваний або змінений (повністю або частково) лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 13.1. договору).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державною фінансовою інспекцією України проведено перевірку фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за період з 01.04.2014 та завершений звітний місяць 2015 року за результатами якої складено загальну довідку від 24.09.2015 № 07-21/45.

Вищевказаною перевіркою встановлено, що Філією Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" згідно частини. 3 статті 95 Цивільного кодексу України, п.п.2.1., 3.4., 3.13 Положення про Філію, а також вимог наказів Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 27.06.2013 № 64, від 03.06.2014 № 114, від 23.03.2015 № 48, укладено договір із Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" про надання послуг зберігання зерна та виставлено останньому акти виконаних робіт за квітень 2014 - травень 2015 роки по послугах зберігання зерна за тарифами нижчими від встановлених наказами Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

На думку позивача, внаслідок вищевказаних обставин філією Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" за квітень 2014 - травень 2015 роки недоотримано доходів від наданих Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" послуг по зберіганню зерна в сумі 317864,06 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

При цьому позивач наголошує, що Державна фінансова інспекція України виходила з того, що відповідно до наказу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 27.06.2013 № 64, вартість послуг за зберігання зернових (пшениці, ячменю, проса, жита, гречки, вівса, рису та сорго) по філії склала 20,20 грн. за одиницю з ПДВ.

Наказом від 03.06.2014 № 114 затверджено, що вартість послуг за зберігання зернових становить 25,00 грн. за одиницю з ПДВ. Таким чином, з 11.07.2014 розмір плати (тарифу) за надання послуг становить 25,00 грн. за тонну на місяць з урахуванням ПДВ.

Наказом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 23.03.2015 № 48 внесено зміни до Наказу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 114 від 03.06.2014 та додатком 1 до наказу визначено тарифи по філіям Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", у тому числі й щодо вартості зберігання Зернових. Так, по філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Тернопільський комбінат хлібопродуктів" вона становить 27,50 грн./тон. міс.

Отже, з 01.04.2015 розмір плати (тарифу) за надання послуг Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" мав становити 27,50 грн. за тонну на місяць з урахуванням ПДВ.