ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року Справа № 918/483/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаСидоренко А.С. (дов. від 18.04.2014 р. № 14-100)відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р.у справі № 918/483/14 господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"простягнення 29 757 179, 06 грн. заборгованості та пені
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 29 757 179, 06 грн. заборгованості, в тому числі 27 263 909, 71 грн. основного боргу, 1 771 433, 68 грн. пені, 229 559, 39 грн. інфляційних та 422 276, 28 грн.-3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору № 13/3184-БО-28 від 28.12.2012 р., він в період з січня 2013 р. по грудень 2013 р. поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 59 403 909, 71 грн. сплативши його вартість лише частково, а тому залишок заборгованості, з урахуванням 3% річних та інфляційних, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України та пеню, обумовлених Договором за порушення термінів оплати, просить суд стягнути у примусовому порядку.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.07.2014 р. у справі № 918/483/14 (суддя Романюк Р.В.), позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" -27 263 909, 71 грн. заборгованості, 1 081 793, 62 грн. пені, 299 559, 39 грн. інфляційних втрат та 422 276, 28 грн.-3% річних та 73 080 грн. виплат по сплаті судового збору.
28.08.2014 р. господарським судом Рівненської області прийнято додаткове рішення у зв'язку з невідповідністю регулятивної частини рішення його мотивувальній частині, також, ухвалу про виправлення описки, відповідно до яких, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає стягненню 27 263 909,71 грн. заборгованості, 1 081 793, 62 грн. пені, 132 433, 10 грн. інфляційних втрат, 370 128, 33 грн.-3% річних та 73 080, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" було невірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, тому, здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що належна до стягнення сума повинна складати 1 545 419,46 грн. пені, 132 433 ,10 грн. - втрат від інфляції та 370 128, 33грн.-3% річних.
Крім того, встановивши причини невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" грошового зобов'язання, невідшкодуванння державою різниці в тарифах на послуги теплопостачання, збитковість господарської діяльності через наявність заборгованості населення та бюджетних установ, суд, враховуючи клопотання відповідача, дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 30% до 1 081 793, 62 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Грязнова В.В., суддів Мельник О.В., Розізнаної І.В.) рішення господарського суду Рівненської області від 02.07.2014 р. залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 02.07.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 р. скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 463 625, 84 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення пені в сумі 463 625, 84 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 17.12.2014 р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (покупець) 28.12.2012 р. уклали договір купівлі-продажу природного газу №13/3184-БО-28, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві у 2013 р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
Згідно п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Відповідно до п.п. 2.1, 3.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. газ обсягом до 11 281,540 тис.м3 у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/ відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.
Згідно п. 5.2 договору ціна за 1000 м3 газу разом з ПДВ складає 4 661,74грн.
Судами встановлено, що сторонами до договору купівлі-продажу природного газу № 13/3184-БО-28 від 28.12.2012 р. було укладено додаткову угоду №1 від 19.07.2013 р., якою сторони передбачили зменшення ціни за 1000 м3 газу до 4 588,54 грн. разом з ПДВ 20 %.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу природного газу № 13/3184-БО-28 від 28.12.2012 р. та додаткову угоду №1 від 19.07.2013 р. підписано уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та скріплено відбитками печаток сторін.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також договором. У разі невиконання покупцем вимог щодо розрахунку продавець має право не здійснювати поставку газу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем вимог договору щодо розрахунків, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі невиконання покупцем умов договору, продавець має право в односторонньому порядку розірвати договір.
Згідно п. 9.3 договору строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі, щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору у серпні-грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - прийняло природний газ на загальну суму 59 403 909,70 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.08.2013 р. за спожитий газ у серпні 2013 р. (1 шт.), від 24.09. 2013 р. за спожитий газ у січні-липні 2013 р. (7 шт.), від 30.09.2013 р. за спожитий газ у вересні 2013 р. (1 шт.), від 31.10.2013 р. за спожитий газ у жовтні 2013 р.(1 шт.), від 30.11.2013 р. за спожитий газ у листопаді 2013 р.(1 шт.) та від 31.12.2013 р. за спожитий газ у грудні 2013 р.(1 шт.).
Однак, матеріали справи не містять доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" договірних зобов'язаннь з повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ, враховуючи, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до стягнення було нараховано заборгованість у сумі 27 263 909, 71 грн., з яких 1 771 433, 68 грн. пені за період 14.02.2013 р. - 14.01.2014 р., 299 559, 39 грн. втрат від інфляції за період з серпня 2013 р. по лютий 2014 р. та 422 276, 28 грн. -3% річних за період 14.02.2013 р. - 14.01.2014 р.
Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сервіси для юристів