ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року Справа № 916/2575/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 28.07.2014у справі№916/2575/13 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доПриватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції; 2. ОСОБА_4,провизнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Боровський М.Є.,
- відповідача повідомлений, але не з'явився;
- третьої особи-1 повідомлений, але не з'явився;
- третьої особи -2 повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2014 у справі №916/2575/13 були скасовані прийняті у вказаній справі судові рішення, а саме: постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 04.12.2013, і справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014, Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (надалі позивач/банк/скаржник) відмовлено у задоволенні позову до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Одеської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (надалі відповідач/ СП "Юстиція"); треті особи у справі: Відділ державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_4, про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведених 26.06.2013, та про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 09.08.2013, складеного за результатами проведення вказаних торгів і яким визначено переможцем торгів ОСОБА_4
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що внаслідок несплати грошових коштів двома учасниками прилюдних торгів, які запропонували найвищу ціну від початкової ціни продажу, такі торги мали б бути визнані такими, що не відбулися в силу приписів п. 7.1. Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 та ст. 46 Закону України "Про іпотеку"; в той же час, організатор проведення торгів - відповідач, цього не зробив, а запропонував придбати майно третьому учаснику торгів (ОСОБА_4.), який погодився на це і став переможцем торгів.
Направляючи дану справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України у постанові зазначив, що при розгляді даного спору, предметом якого є визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, суду слід було встановити чи знаходилось нерухоме майно, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, в іпотеці, яка, як встановлено у ст. 3 Закону України "Про іпотеку", виникає на підставі договору, закону або рішення суду, а не обґрунтовувати свій висновок про перебування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (майно, яке реалізовувалося на спірних торгах) в іпотеці, виходячи з пояснень сторін; з'ясування вказаного питання необхідно для визначення пріоритетності застосування або ст. 46 Закону України "Про іпотеку", або приписів Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5
За результатами нового розгляду, суди попередніх інстанцій, не погодилися із доводами банку, викладеними в позовній заяві в обґрунтування підстав позову, врахувавши вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 30.04.2014, керуючись, зокрема, ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 45, 46 Закону України "Про іпотеку", прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно із ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки. У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про іпотеку" переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби. Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.
Тобто, в силу приписів ст. 46 Закону України "Про іпотеку", лише за відсутності наступного учасника, із усіх допущених до торгів, що запропонували найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу або його відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши, що три учасники спірних торгів запропонували ціну вищу за початкову ціну продажу; переможцем прилюдних торгів було визнано ОСОБА_6, який запропонував за житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведених 26.06.2013, найвищу ціну 322 000,00 грн.; протягом десяти банківських днів ОСОБА_6 не сплатив кошти за придбання лоту; другий учасник торгів ПАТ "Укрсоцбанк", який запропонував 321 000,00 грн. за лот, також не сплатив протягом десяти робочих днів за придбане на торгах майно; третій учасник (ОСОБА_4.), який запропонував ціну 83 000, 00 грн. вищу за початкову ціну продажу майна не відмовився від підписання протоколу та у строки, встановлені ст. 46 Закону України "Про іпотеку", перерахував кошти за придбане майно; дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для визнання оспорюваних торгів такими, що не відбулися на підставі ст. 46 Закону України "Про іпотеку" та правомірно відмовили у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів