Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №910/11599/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 910/11599/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.,суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Кодіс-Сервіс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р.у справі№ 910/11599/14 господарського суду міста Києваза позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Кодіс-Сервіс" (надалі - ПП "ТД "Кодіс-Сервіс")доПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - ПАТ "АК "Київводоканал")простягнення 2 837 499,18 грн. за участю представників: від позивача- Кравченко Ю.В., дов. № 646 від 04.06.2014 р.від відповідача- Андрієвська О.В., дов. № 287 від 01.10.2014 р. - Плясун О.І., дов. № 284 від 01.10.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ПП "ТД "Кодіс-Сервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "АК "Київводоканал" та просило суд стягнути з останнього заборгованість за поставлений у березні 2014 року товар у сумі 2 837 499,18 грн., з яких: 2 789 184 грн. - основна заборгованість, 40 694,05 грн. - пеня, 7 621,13 грн. - 3 % річних. Також, позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати у розмірі 136 749,98 грн., з яких: 56 749,98 грн. судового збору та 80 000 грн. витрат за надані юридичні послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. (суддя Бондарчук В.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ "АК "Київводоканал" на користь ПП "ТД "Кодіс-Сервіс" 2 789 184 грн. основного боргу, 4 814,21 грн. 3 % річних, 30 489,98 грн. пені, 56 489,76 грн. судового збору, 40 000 грн. витрат на послуги адвоката; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. (головуючий суддя Рудченко С.Г., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПП "ТД "Кодіс-Сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "АК "Київводоканал" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ПП "ТД "Кодіс-Сервіс", в якому просило суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін як законно та обґрунтовано прийняту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24.01.2014 р. між ПП "ТД "Кодіс-Сервіс" (постачальник) та ПАТ "АК "Київводоканал" (покупець) укладено договір поставки сульфату алюмінію № 78/24/14-14 (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити коагулянт (алюміній сірчанокислий з вмістом не менше 16 %) на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна товару - коагулянт, що постачається за цим договором, складає 1990 грн. за одну тонну з урахуванням витрат на поставку товару до місця, зазначеного у заявці позивача. Загальна сума даного договору складає 33 830 000 грн.

У відповідності з п. 3.1. Договору постачання кожної партії товару здійснюється позивачем у відповідності до умов DDP, згідно "ІНКОМТЕРМС-2010" виключно на підставі письмових заявок відповідача, в яких вказується найменування, кількість, дата поставки та реквізити вантажоодержувача, яким є Департамент експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал". Сторони домовилися, що заявку на поставку товару відповідач направляє позивачу факсимільним способом.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що позивач зобов'язується поставити товар для структурного підрозділу відповідача - Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал", на вітку залізничної станції покупця.

Згідно з п. 3.3. Договору перехід права власності на товар до відповідача відбувається з моменту передачі йому товару та підписання накладних на товар.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у березні 2014 року було поставлено відповідачеві товар загальною вартістю 2 789 184 грн., а Департаментом експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал" прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також актом № 1/03 КД прийому-передачі партії сірчанокислого алюмінію від 31.03.2014 р. в кількості 594,000 тон вартістю 1 182 060 грн. та актом № 1/03 КП прийому-передачі партії сірчанокислого алюмінію від 31.03.2014 р. в кількості 807,600 тон вартістю 1 607 124 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку-фактури позивача, який виписується у відповідності до заявки відповідача. Відповідач здійснює оплату товару протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару від позивача.

Як вірно з'ясовано судами, відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого товару за Договором не виконав, у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість перед позивачем, що і стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини, господарський суд міста Києва 04.09.2014 р. прийняв рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення суми боргу з ПАТ "АК "Київводоканал", в тому числі сум пені та 3 % річних.

Водночас, господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи зазначене рішення, виходив з такого.

Як вбачається з поданого до суду апеляційної інстанції та прийнятого судом в якості доказу у даній справі договору про відступлення права вимоги № 01/08-14 від 01.08.2014 р., укладеного між позивачем (новий кредитор), відповідачем (боржник) і ТДВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (первісний кредитор), відповідач набув право вимоги до позивача, яке належало ТДВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт", у загальній сумі 1 039 500 грн.

Так, відповідно до п. 7.3. договору № 01/08-14 від 01.08.2014 р. позивач та відповідач, керуючись ст. 601 ЦК України, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, що виникли з договору № 78/24/14-14 поставки сульфату алюмінію від 24.01.2014 р. (спірний договір) та цього договору, на суму 1 039 500 грн.

Таким чином, як зазначено апеляційним судом, заборгованість боржника перед новим кредитором в розмірі 1 039 500 грн. вважається погашеною; заборгованість нового кредитора перед боржником згідно з договором № 78/24/14-14 поставки сульфату алюмінію від 24.01.2014 р. вважається погашеною частково в розмірі 1 039 500 грн. Залишок заборгованості нового кредитора перед боржником становить 1 749 684 грн.

Також, як вбачається з поданого суду апеляційної інстанції та прийнятого судом в якості доказу у даній справі договору про відступлення права вимоги № 05-08/14 від 03.09.2014 р., укладеного між позивачем (новий кредитор), відповідачем (боржник) і ТОВ "НВП "Неосинтез" (первісний кредитор), відповідач набув право вимоги до позивача, яке належало ТОВ "НВП "Неосинтез", у загальній сумі 1 413 300 грн.

Згідно з п. 7.3. договору № 05-08/14 від 03.09.2014 р. позивач та відповідач, керуючись ст. 601 ЦК України, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, що виникли з договору № 78/24/14-14 поставки сульфату алюмінію від 24.01.2014 р. (підстава позову у даній справі) та цього договору, на суму 1 413 300 грн.

Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, заборгованість нового кредитора перед боржником згідно договору № 78/24/14-14 поставки сульфату алюмінію від 24.01.2014 р. вважається погашеною повністю.

Також, новий кредитор та боржник дійшли згоди, що 40 694,05 грн. пені та 7 621,13 грн. 3 % річних, нараховані за договором № 78/24/14-14 поставки сульфату алюмінію від 24.01.2014 р. та є предметом стягнення у справі № 910/11599/14, вважаються погашеними з моменту укладення цього договору.