Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №5023/1870/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 5023/1870/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Інтернешнл", с. Катеринівка Лозівського району Харківської області (с. Світловщина Лозівського району Харківської області)на постанову та ухвалувід 23.10.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 р. господарського суду Харківської областіу справі№ 5023/1870/12 господарського суду Харківської областіза заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Інтернешнл", с. Катеринівка Лозівського району Харківської області (с. Світловщина Лозівського району Харківської області)про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинамиза позовом Державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами", м. Київдо товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Інтернешнл", с. Катеринівка Лозівського району Харківської областіпростягнення коштів

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року у справі № 5023/1870/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року, позовні вимоги державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами" (далі - Позивач, Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Інтернейшнл" (далі - ТОВ "Супіна Інтернейшнл", Відповідач, Товариство) про стягнення коштів задоволено: стягнуто з Товариства на користь Підприємства заборгованість в розмірі 150 000 грн. 00 коп. та 3 000 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою господарського суду Харківської області від 09.10.2012 року по справі №5023/4406/12 ТОВ "Супіна Інтернейшнл" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича.

21.10.2013 року ліквідатор Товариства - арбітражний керуючий Черкасов С.А. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року у справі № 5023/1870/12 про задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2013 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року, в задоволенні заяви ліквідатора Товариства - арбітражного керуючого Черкасова С.А. про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року залишено без змін

11.08.2014 року ліквідатор Товариства - арбітражний керуючий Черкасов С.А. вдруге звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати зазначене судове рішення у справі № 5023/1870/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами" до ТОВ "Супіна Інтернейшнл" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2014 року (суддя - Сальнікова Г.І.) відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Товариства - арбітражного керуючого Черкасова С.А. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор ТОВ "Супіна Інтернейшнл" - арбітражний керуючий Черкасов С.А. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2014 року та задовольнити заяву ліквідатора Товариства - арбітражного керуючого Черкасова С.А. про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року за нововиявленими обставинами, скасувавши рішення суду першої інстанції від 13.06.2012 року та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову Підприємства до Товариства про стягнення коштів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року (головуючий суддя - Істоміна О.А., судді: Горбачова Л.П., Тарасова І. В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Супіна Інтернешнл" (в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Черкасова С.А.) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.09.2014 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року, а також рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову державного підприємства "Національний центр поводження з небезпечними відходами" до ТОВ "Супіна Інтернейшнл" про стягнення коштів.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 203, 215, 234, 257 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права, зокрема ст.ст. 112-114 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року та залишаючи зазначене рішення без змін, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що обставини, на які посилається ліквідатор Відповідача в обґрунтування своїх вимог, не є нововиявленими обставинами у даній справі в розумінні приписів ст.112 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Норми п. 1 ч. 2 цієї ж статті передбачають, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - постанова пленуму ВГСУ №17) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Пунктом 8.6 постанови пленуму ВГСУ №17 визначено, що результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в обґрунтування поданої заяви ліквідатор Відповідача, як на нововиявлену обставину, послався, зокрема, на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.12.2012 року у справі №2025/1-174/11, яким було визнано винним та засуджено колишнього директора ТОВ "Супіна Інтернейшнл", та встановлено обставини, які, на думку заявника, мають істотне значення при розгляді даної справи.

Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях та вбачається з вироку від 05.12.2012, Лозівським міськрайонним судом не досліджувався факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором комісії від 01.09.2008 року, укладеного із Відповідачем, як і не встановлено фактів неналежного виконання або невиконання Підприємством своїх обов'язків за вказаним договором комісії.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про те, що зазначений вирок не містить будь-яких істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на час розгляду справи; обставини, на які посилається ліквідатор Товариства в обґрунтування своїх вимог, ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, листи Лозівської районної державної адміністрації №02-28/54 від 08.07.2014 р. та Лозівського районного відділу головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №410-1141 від 08.07.2014 р., на які в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами також посилається ліквідатор ТОВ "Супіна Інтернейшнл", за своєю правовою природою є новими доказами та не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Оскільки надання нових доказів у справі не є нововиявленою обставиною, фактичні дані, що спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2012 року, відсутні.