Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №42/50-54/478-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 42/50-54/478-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. у справі господарського суду№42/50-54/478-2012 міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Екскаваторщик-1" третя особаоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Екскаватор" про стягнення 62 850,34грн. за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - Лазаренко Ю.Г. дов. № 290 від 01.10.2014 керівник Обіход Л.І., витяг з ЕДРПОУ юр.Коваль О.С. ордер ВЛ №000,010423 від 12.12.14 не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2008 року відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Екскаваторщик-1", за участю третьої особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Екскаватор" про стягнення 62850,34 грн., з яких 51876,11грн. боргу за холодну воду на підігрів та 10974,23 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2009, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 49139,77грн. та 9555,52грн. інфляційних втрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 скасовано вищезазначені рішення та постанову, справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Скасовуючи процесуальні акти судів попередніх інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що зробивши висновок про підставність включення позивачем до заборгованості оплати послуг з гарячого водопостачання, суди не звернули увагу на те, що такий висновок не ґрунтується на укладеному між сторонами договорі, та яким не передбачено постачання питної води, яка використовується для підігріву у гарячу воду.

Також здійснюючи судовий розгляд справи про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, судами належним чином не з'ясовано склад цих послуг та зміст спірної заборгованості, не перевірено обґрунтованості її розрахунків.

Під час нового розгляду справи Рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2012р. (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49139,77грн. заборгованості та 9555,52грн. інфляційних втрат. Вказане рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог про стягнення з відповідача наданих послуг з водопостачання та водовідведення, включаючи постачання холодної води, що йде на підігрів, за період з листопада 2005 року по серпень 2008 року в сумі 49139,77грн., та безпідставністю позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги в жовтні-листопаді 2005 року в сумі 2736,34грн. у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якого відповідачем було подано відповідну заяву.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, житлово-будівельний кооператив "Екскаваторщик-1" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 (судді Синиця О.Ф., Зеленін В.О., Шевченко Е.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, стягнуто з позивача на користь відповідача 860,25грн. судового збору та 3400грн. витрат на оплату послуг адвоката. Зазначена постанова мотивована недоведеністю наявності заборгованості відповідача перед позивачем, сторонами не було надано суду двостороннього акту звірки за спірний період з визначенням сумм і періодів заборгованості, судова економічна експертиза не проведена через ненадання позивачем документів.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу ЖБК "Екскаваторщик-1" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає постанову Київського апеляційного господарського суду законною і обґрунтованою, просить залишити її в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 16.10.1998р. між позивачем та відповідачем укладено договір №5824/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до якого позивач зобов'язується забезпечити відповідачу постачання питної води та прийняти від відповідача каналізаційні стоки, а відповідач сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65.

Як вбачається зі змісту судових рішень, позивач стверджував, що відповідач спожив послуги з водопостачання та водовідведення: за період з жовтня 2005 року по серпень 2008 року включно - з постачання питної води, яка йде на підігрів, в обсязі 88933м.куб., за період з грудня 2007 року по вересень 2008 року водовідведення підігрітої води в обсязі 30046м.куб., та з холодного водопостачання і водовідведення в обсязі 18199м.куб.

На підставі цього позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, надані йому у період з жовтня 2005 року по вересень 2008 року включно в сумі 62850,34грн., з яких 51876,11грн. боргу та 10974,23грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення закріплені в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Також до спірних правовідносин застосовується порядок, визначений Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994р. за №165/374 (надалі - Правила №65).

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем.