ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2016 року Справа № 908/1414/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий, суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016у справі№ 908/1414/16 господарського судуЗапорізької областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"простягнення 95 677,56 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Білоножко Г.С. дов. 25.10.2016- відповідача:Селезень Г.Ю. дов. 21.12.2015, Чепуріна Л.В. дов. 10.03.2016
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - "Позивач") звернулось до господарського суду Запорізької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (далі - "Відповідач") плати за користування вагонами в сумі 31' 254,84 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 64' 422,72 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року (суддя Топчій О.А.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 00191230) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ (ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в сумі 31' 254,84 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 64' 422,72 грн. та 1' 435,16 грн. судового збору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року (судді Татенко В.М., Скакун О.А., Колядко Т.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 р. залишено без зміни.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, звернулося з касаційною скаргою у якій просить судові акти скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скаржник доводить, що висновки судів, що спірні вагони, після своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони (відмітка про що міститься у накладних №№49957517, 49957343), після складання акту загальної форми, продовжували простоювати на коліях станції з вини відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки за умовами п.п. 5, 6 Договору №ПР/М-07-3/1-НЮ про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці від 24.07.2007 року (далі Договір), п.п. 3.1.2, 3.2. Єдиного технологічного процесу роботи під'їзного шляху ПАТ «Запоріжсталь» до того часу, як залізниця своїм локомотивом не подасть вагони на передавальні колії станції Запоріжжя - Ліве, узгоджені в Договорі, не розпочнеться й передача вагонів у технічному та комерційному відношенні, тому розраховувати час затримки від часу повідомлення про прибуття вагонів на станцію, в даному випадку, є неправомірним та безпідставним.
Скаржник вважає, що за умовами п.16.6. Договору сторони узгодили, що на несправні обкотишовози, виявлені при передачі на під'їзну колію, на підставі Акту ВУ-25 оформлюється встановленим порядком Акт форми ГУ-23 і плата за користування такими вагонами не нараховується; виходячи зі змісту договору, підставою для звільнення ПАТ «Запоріжсталь» від плати за користування вагонами щодо несправних обкотишовозів окрім акту форми ГУ-23, є Акт форми ВУ-25. Станом на момент зняття огородження з боку Позивача акти форми ВУ-25 безпідставно не складались, що підтверджується актом загальної форми №16749 від 16.11.2015 року, натомість Позивачем був складений акт загальної форми № 5476 від 17.11.2015 року про початок затримки прийому вагонів з вини Відповідача.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 27.04.2007 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - "Залізниця") та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - "Власник") укладено Договір № ПР/М -07-3/1-1509 НЮ 20/2007/2018 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (далі -"Договір").
Пунктом 1 договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці через стрілку № 12 до парної горловини парку "А", через стрілку № 172 до парної горловини парку "Б", яка обслуговується локомотивом власника. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено проти вхідних світлофорів "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве і "НБ" станції Східна власника колії.
Відповідно до п. 5.6 Договору, на під'їзну колію усі вагони подаються через інтервал-2 години. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці : на колії №2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве, на колії №32-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на коліях 2-11 парку "А", на коліях № 32-36 парку "Б" станції Запоріжжя - Ліве . Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника під'їзної колії.
Згідно з п. 7.5 Договору огляд і передача вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на передавальних коліях парків "А" і "Б" станції Запоріжжя-Ліве відповідно до Технологічного процесу роботи станції Запоріжжя-Ліве і Технологічного процесу пункту технічної передачі вагонів станції Запоріжжя-Ліве.
Пунктом 14 Договору в редакції Додаткової угоди № 6 від 12.11.2009 року із протоколом розбіжностей від 15.12.2009 року, узгоджено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги ,Тарифне керівництво №1.Усі належні залізниці платежі вносяться згідно чинного законодавства(ст.62 Статуту залізниць України) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці.
Пунктом 10 Договору визначено, що час за який нараховується плата за користування вагонами, визначається з моменту зачислення вагонів на користування по інтервалу до моменту закінчення передавальних операцій при поверненні вагонів залізниці.
Дія Договору продовжується до 01.07.2016 року включно (п. 20 Договору в редакції Додаткової угоди № 19 від 27.11.2015 року).
Як свідчать матеріли справи, у листопаді 2015 року на станції Запоріжжя-Ліве локомотивом залізниці здійснювалось пред'явлення вагонів на колії парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве для обробки та подачі на під'їзні колії відповідача під вантажні операції згідно умов договору.
Проте, з колії станції Запоріжжя-Ліве локомотивом Відповідача останнім не було своєчасно вивезено вагони, у зв'язку з чим працівниками станції були складені Акти загальної форми ГУ-23 № 5476 від 17.11.2015 року, № 5492 від 19.11.2015 року про затримку вагонів з вини клієнта із зазначенням часу затримки.
На підставі зазначених актів про затримку вагонів позивачем згідно відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 25119567 була нарахована плата за користування вагонами на загальну суму 31 254,84 грн. (у тому числі ПДВ).
Крім того залізницею, за час затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми від 19.11.2015 року № 5492 був нарахований збір за зберігання вантажів на загальну суму 64' 422,72 у т.ч. ПДВ, за накопичувальною карткою № 24119070, яка була підписана представником Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" з зауваженням.
Відповідач не виконав зобов'язання із здійснення розрахунків зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Сервіси для юристів