ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2016 року Справа № 907/433/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Яценко О.В.,суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІМ"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 907/433/15Господарського судуЗакарпатської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІМ" про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області за нововиявленими обставинами за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Термінал"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МІМ"простягнення 34 200 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Личко Л.М. дов. 09.11.16- відповідача:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 у справі №907/433/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" (далі за текстом - ТОВ "Термінал") до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІМ" (далі за текстом - ТОВ "МІМ") задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 34 200 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі №907/433/15 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "МІМ" без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 касаційну скаргу ТОВ "МІМ" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі №907/433/15 - без змін.
17.06.2016 ТОВ "МІМ" звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 у справі №907/433/15 за нововиявленими обставинами, в якій товариство просило суд скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.08.2016 (суддя Бобрик Г.Й.) у задоволенні заяви ТОВ "МІМ" про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 у справі №907/433/15 за нововиявленими обставинами - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "МІМ" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.08.2016 та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "МІМ" про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 у справі №907/433/15 - задовольнити.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий - Галушко Н.А., Данко Л.С., Орищин Г.В.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "МІМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 у справі №907/433/15 - задовольнити, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 42, 32, 35, 43, 112 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 03.11.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Ходаківської І.П. касаційну скаргу ТОВ "МІМ" прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2016.
15.11.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин і порядок такого перегляду регулюється Розділом ХІІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 112 названого Кодексу господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Вказаною статтею визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, а саме: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, а саме, підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою, обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи; яка встановлюється на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами; на яку посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або яка могла бути встановлена судом у разі виконання вимог процесуального закону.
У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п. п. 2 - 5 ч. 2 ст. 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору.
Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.
Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України і виникнення нової або зміна обставини після вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2015 у справі № 907/433/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2016, позов задоволено.
Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Термінал" було передано митному підрозділу зону митного контролю для проведення митних формальностей щодо вантажів та створено місце доставки митних вантажів у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 646 "Про місця доставки товарів транспортними засобами".
Сервіси для юристів