ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2015 року Справа № 910/17491/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкін В.Е. - головуючого, Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.,за участю представників: Тов "ТОС" ОСББ "Просперіті Хоум" Самарцев Я.Ю., Лукаш О.Ю. Коваль О.С., Барабан Є.Г.розглянув касаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 рокуу справі№ 910/17491/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОС"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум"прозобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2015 р. (суддя: Ковтун С.А.) позов задоволено частково.
Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум" звільнити нежитлове приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-Б, передавши його Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОС".
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. (судді: Скрипка І.М., Гончарова С.А., Шаптала Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.
Скаржник доводить порушення вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, оскільки факт використання спірного приміщення відповідачем не доведено належними доказами; судом не враховано вимоги ст. 35 ГПК України щодо обов'язковості врахування обставин про неправомірність набуття права власності позивачем на спірне приміщення, встановлених рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2011 р. у справі № 62/22. доводить порушення ст. 1 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, оскільки суд без належних правових підстав поклав на відповідача зобов'язання вчинити дії, що не передбачені законодавством чи цивільно-правовими зобов'язаннями, позовних вимог про повернення майна суду не заявлялося, тому суд вийшов за межі позовних вимог задовольнивши такі вимоги. Суд неправомірно без належних спеціальних знань без проведення експертних досліджень дійшов висновків про статус спірних приміщень. Судом порушено ст.ст. 62, 80 ГПК України, оскільки спір у справі № 62/22 є тотожним та вирішено судом, що зумовлювало припинення провадження у справі. Судом порушені ст.ст. 44, 49 ГПК України, оскільки до судових витрат на правову допомогу включені витрати, пов'язані з розглядом інших справ.
Заявник просить зупинити виконання оскарженого судового рішення до закінчення його перегляду в порядку касації.
Розглядаючи клопотання, суд касаційної інстанції виходить з наступних мотивів.
За нормою ст. 121-1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що за нормою ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Касаційна інстанція вважає, що хоча процесуальний закон не визначає підстави за яких суд використовує право на зупинення виконання оскарженого судового рішення, таке право суду не є безумовним, а зупинення виконання слід розглядати як винятковий захід.
При реалізації свого права на зупинення виконання судового рішення, суд виходить з аналізу наведених норм процесуального закону в сукупності, що дозволяє дійти висновку про необхідність доведення заявником, який вимагає зупинення, обставин, що вказують на неможливість чи утруднення проведення повороту виконання судового рішення.
Разом з тим, таких обставин заявник не надводить, не обґрунтовує неможливість чи значне утруднення повороту виконання оскарженого ним судового рішення у випадку його скасування.
За наведених мотивів касаційна інстанція не вбачає виняткових обставин, що зумовлюють необхідність зупинення виконання, тому таке клопотання відхиляє.
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, відзиву, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору є усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням (в літ. А), група приміщень № 80, загальною площею 14,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45Б, оскільки позивач доводить, що йому перешкоджають у здійсненні його права користування та розпорядження спірним нежилим приміщенням.
Судом встановлено, що 15.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОС" (позивач, довіритель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФК "Укрреставрація" (управитель за договором) укладено договір доручення № 50, відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є участь довірителя у ФФБ типу А з метою будівництва житлового будинку по вул. Російській, 45 в Дарницькому районі м. Києва.
Відповідно до п. 1.3. договору довіритель приймає участь в інвестуванні будівництва об'єкта шляхом внесення грошових коштів - інвестування своєї частки нежитлової площі приміщення адміністративно-офісного призначення з подальшим утриманням її у власність на умовах цього договору.
Згідно п. 1.7. договору довіритель може отримати відповідну частину приміщення адміністративно-офісного призначення лише за умови інвестування у 100% загальної площі даного приміщення на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору часткою інвестора є нежитлове приміщення адміністративно-офісного призначення на 1-му поверсі площею 14,34 кв.м. Вказані розмірі площі нежитлового приміщення адміністративно-офісного призначення - проектні. Фактичні розміри площі будуть встановлені за результатами технічної інвентаризації.
30.06.2007р. між ВАТ ПБК "СХІД" (забудовником) та ТОВ "ТОС" підписано акт приймання-передачі вбудованого приміщення № 80 поверху І літера "А", розташованого в житловому будинку за адресою: вул. Російська, 45-Б у Дарницькому районі м. Києва, загальною площею 15,2 кв.м. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи).
У 2009 році було проведено технічну інвентаризацію переданого позивачу приміщення, за даними якої площа приміщення становить 14,7 кв.м.
21.05.2013р. Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОС" на нежитлове приміщення (в літ. А), група приміщень № 80, площею 14,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Російська, будинок 45Б. Цього ж дня, 21.05.2013р., позивачу Реєстраційною службою видано на згадане приміщення свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер якого 3705237 (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до статті 18 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно є документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Сервіси для юристів