ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2015 року Справа № 910/10736/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Корнілової Ж.О.,за участю представників:позивача -Грідін В.В.,відповідача -Давиденко О.Л.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПАТ "Українська охоронно-страхова компанія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.08.2015у справі№910/10736/15 за позовомТДВ "СК "Альфа-Гарант"доПАТ "Українська охоронно-страхова компанія"про стягнення 35523,85 грн. ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 01.07.2015 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 (судді: Сітайло Л.Г., Чорна Л.В., Пашкіна С.А.), позов задоволено частково шляхом стягнення з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" 15241,80 грн. заборгованості, 16323,45 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2720,97 грн. В решті позовних вимог (про стягнення 2774 грн. пені) відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.
ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.8,11,268,509 ЦК України, ст.ст.8,12 Закону України "Про страхування" та ст.34 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на неправильність розрахунку частки відповідальності перестраховика в сумі страхового відшкодування, а також на сплив позовної давності по вимогах перестрахувальника до перестраховика, в зв'язку з чим, у позові мало бути відмовлено повністю. На думку заявника, правовідносини за договорами страхування та перестрахування є різними за суб'єктним складом та предметом регулювання, а тому вимоги страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування), на які позовна давність не поширюється, не слід ототожнювати з вимогами перестрахувальника (позивача, цедента) до перестраховика (відповідача) про виплату частки страхового відшкодування. При цьому, скаржник вважає, що норма п.5 ч.1 ст.268 ЦК України не допускає розширеного тлумачення та не передбачає її поширення на вимоги перестрахувальника до перестраховика.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 15241,80 грн. заборгованості, 16323,45 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2720,97 грн. з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду м.Києва з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
27 грудня 2005 року між позивачем (перестрахувальник) та відповідачем (перестраховик) укладено договір №91-017/06-04 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту, предметом якого є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах "Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06" та Змін та доповнень до Правил страхування (додаток 5 до цього Договору).
Пунктами 1.3 договору сторони погодили, що дія договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені позивачем зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).
Згідно з п.п.2.1,2.13,2.14 договору сторони передбачили, що перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі на засаді ексцеденту сум з пропорційним розподілом суми ексцеденту між перестраховиками. основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення позивачем щомісячних рахунків-бордеро премій, щомісячних рахунків-бордеро збитків та щоквартального переліку збитків, які заявлені, але не сплачені. Відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.
Позивач зобов'язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати відповідачу рахунок-бордеро премій, та рахунок-бордеро збитків. Рахунки-бордеро та Бордеро заявлених, але несплачених збитків оформляються та надаються відповідачу в письмовому вигляді в двох примірниках. Один з двох примірників Рахунку-бордеро премій, Рахунку-бордеро збитків та Бордеро заявлених, після їх підписання та скріплення печаткою, повертається позивачу протягом 3-х робочих днів. Зазначені документи після їх підписання є невід'ємними частинами Договору (п.3.2.2 договору).
Пунктом 3.2.4 договору передбачено зобов'язання перестрахувальника протягом 5-ти робочих днів, з дати отримання від перестраховика підписаного примірника рахунку-бордеро премій, сплатити перестраховику премію за цим рахунком-бордеро.
Водночас, п.3.4.2 договору встановлено обов'язок відповідача, протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від позивача рахунку-бордеро премій та рахунку-бордеро збитків, підписати ці рахунки, скріпити печаткою та направити по одному з примірників на адресу перестрахувальника.
Згідно з п.4.3 договору встановлено, що збитки, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати суму 70000 гривень, врегульовуються окремо (індивідуально) і не включаються до щомісячного рахунку-бордеро збитків.
13 червня 2006 року ТДВ СК "Альфа Гарант" застраховано автомобіль "Mazda 6" д.н. АА 8838 ВВ за договором страхування №06/02-010-00333, який перестраховано в ПАТ "УОСК", згідно з п. 94 Рахунку Бордеро премій № 06-04/06 за червень 2006 року.
24 червня 2006 року в результаті ДТП пошкоджено автомобіль "Mazda 6" д.н. АА 8838ВВ.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2007р. на виконання умов страхування №06/02-010-00333 від 13.06.2006, ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 164137,43 грн. При цьому, частка ПАТ "УОСК" у вищезазначеній сумі страхового відшкодування, відповідно до розрахунку позивачем частки перестраховика у сумі страхового відшкодування, склала 15241,80 грн.
Листом №2856 від 28.06.2006 позивач повідомив відповідача про настання страхової події за договором страхування №06/02-010-00333 від 13.06.2006.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписано перелік збитків, які заявлені, але не сплачені станом на 1 липня 2006 року до договору перестрахування №91-017/06-04 від 27.12.2005, що є додатком №4 до цього договору. Пунктом 77 відповідного переліку визначено прогнозовану суму (9,286%) відповідальності перестраховика по страховому випадку ДТП 24.06.2006, в результаті якого відбулось пошкодження автомобіля "Mazda 6" д.н. АА 8838 ВВ. Доказів наявності зауважень до зазначеного переліку збитків матеріали справи не містять.
Згідно з п.4.1 договору перестраховик, в межах свого обсягу відповідальності, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього договору.
Відповідно до п.4.3.5 договору протягом 10-ти робочих днів з дня отримання відповідних документів перестраховик сплачує перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування.
Частка ПАТ "УОСК" у вищезазначеній сумі страхового відшкодування, відповідно до розрахунку частки перестраховика в сумі страхового відшкодування склала 15241,80 грн.
Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається перестраховиком не пізніше останнього дня, визначеного п.п.3.4.3,3.4.4 договору, для виплати страхового відшкодування та повідомляється перестрахувальнику в письмовій формі з мотивованим обґрунтуванням причин відмови.
Позивач листом №09/2340 від 05.06.2009 звернувся до відповідача з проханням здійснити виплату страхового відшкодування по страховому випадку щодо пошкодження автомобіля "Mazda 6" д.н. АА 8838 ВВ, застрахованого у ТДВ "Альфа-Гарант", згідно з договором страхування №06/02-010-00333 від 13.06.2006 та перестрахованого згідно з рахунком-бордеро премій за червень 2006 (п.94). Вказаний лист отримано відповідачем 15.06.2009р.
У відповідь на вказані вимоги відповідач листом від 04.12.2009 №2041 звернувся до позивача з проханням про надання додаткових документів для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. В той же час, матеріали справи не містять належних доказів направлення відповідачем на адресу позивача листа №2041 від 04.12.09 щодо необхідності надання роз'яснень та обґрунтування розміру страхового відшкодування.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача про мотивовану відмову у виплаті страхового відшкодування згідно з пунктом 3.3.6 договору.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сервіси для юристів