Постанова ВГСУ від 17.11.2015 року у справі №906/806/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 906/806/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"на рішення та постановугосподарського суду Житомирської області від 15.07.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015у справі№ 906/806/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"простягнення 7 121 940,03 грн.,за участю представників: від позивачаТолсторебров І.М.від відповідачаСметанкіна Т.В.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (далі - ТОВ "Юнік Фарма") про стягнення з відповідача на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 7 121 940,03 грн., з яких 3 762 400,00 грн. - заборгованість за кредитом, 224 317,99 грн. - проценти за користування кредитними коштами, 24 161,29 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 777 829,69 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 551 625,53 грн. - 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 18 097,61 грн. - 30% річних за несвоєчасну сплату процентів, 1 763 507,92 грн. - сума інфляційного збільшення заборгованості за кредитом.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.07.2015 у справі № 906/806/15 (суддя Лозинська І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Юнік Фарма" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 3 762 400,00 грн. боргу по кредиту, 224 317,99 грн. процентів за користування кредитними коштами, 24 161,29 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 777 829,69 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 551 625,53 грн. 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 389 474,40 грн. інфляційних втрат. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 (колегія суддів у складі: Крейбух О.Г. - головуючого, Юрчук М.І., Демянчук Ю.Г.) рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.2015 у справі № 906/806/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 15.07.2015 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі № 906/806/15, ТОВ "Юнік Фарма" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і передати справу на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Юнік Фарма" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.11.2015 о 10 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Юнік Фарма", який надійшов до Вищого господарського суду України 17.11.2015 до початку судового засідання, ПАТ "Банк "Київська Русь" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.07.2014 між ПАТ "Банк "Київська Русь" (Банк) та ТОВ "Юнік Фарма" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 13/2014-Ю на відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір).

За умовами п. 1.1 Кредитного договору Банк зобов'язався відкрити Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та надати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.

Відповідно до п.п. 1.1.1, 1.1.2 Кредитного договору встановлено ліміт кредитної лінії, відкритої Позичальнику, у розмірі 4 000 000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 30.12.2014.

У п. 1.1.5 Кредитного договору сторони погодили процентну ставку за користування кредитом - 25% річних.

У п. 4 Кредитного договору визначені умови повернення кредиту Позичальником, нарахування та сплати процентів, винагороди Банку. Так, зокрема, передбачено, що:

- повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок відповідно до Графіка (Додаток № 1 від 03.07.2014);

- у випадку порушення Позичальником строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за кредитом;

- проценти за користування кредитом нараховуються Банком з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну повернення кредиту. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році;

- нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається;

- сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом;

- у випадку порушення Позичальником встановлених строків сплати процентів, сума неоплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку сплати процентів;

- всі платежі Позичальника, передбачені Кредитним договором, вважаються здійсненими в установлений строк, якщо сума платежів в повному розмірі надійшла на рахунок Банку до закінчення операційного дня Банку, що є останнім днем строку сплати платежу, передбаченого Кредитним договором.

Згідно з п. 6.1.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та винагороди Банку в порядку, передбаченому Кредитним договором.

Спір у даній справі виник з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.