ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2016 року Справа № 915/92/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргиДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.16 та рішення господарського суду Миколаївської області від 05.04.16у справі№ 915/92/16 господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс"проприпинення дії договору №А7-А від 10.07.13 про встановлення сервітуту,
за участі представників сторін:
від позивача - Ревенко О.В.,
від відповідача - Бігдан О.В., Копійка О.О., Уколов О.Л.,
від Генеральної прокуратури України - Кравчук О.А,
У С Т А Н О В И В:
05.02.16 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулись до господарського суду Миколаївської області з позовом про припинення дії договору від 10.07.13 №А7-А про встановлення сервітуту, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс".
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 403, 525, 526, 530 ЦК України обґрунтовано припиненням обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту, а саме внесенням змін постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.15 № 483 до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.13 №405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню", якими встановлено інший спосіб доступу до причалів, та внесено доповнення щодо обмежень доступу до причалу, що використовується портовими операторами на підставі договорів оренди, концесії, спільної діяльності; затвердженням Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.15 №541 тарифів на послуги із забезпечення доступу торгового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України.
05.04.16 рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Олейняш Е.М.), залишеним без змін 07.06.16 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді: Ліпчанська Н.В., Діброва Г.І., Принцевська Н.М.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що прийняті судові рішення є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 10.07.13 між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі виконуючого обов'язки начальника Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Іванюка В.В. (володілець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грінтур-екс" (користувач) укладено договір про встановлення сервітуту № А7-А.
Відповідно до п. 1.1 договору сервітут встановлюється щодо користування причалом та причальною інфраструктурою, які розташовані за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.
Згідно з п. 2.1 договору сервітут встановлюється для можливості здійснення користувачем навантажувально-розвантажувальних робіт через причал з використанням причальної інфраструктури.
За п. 3.1 договору видом права сервітуту є право користування майном (причалом та причальною інфраструктурою) згідно з Планом-схемою причалу №14 та причальної інфраструктури (Додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього договору), наступною довжиною: причал №14 (інв. № 1031041) - 238,0 м.п., технологічна ширина 19,80 м.п.; залізничні колії №53, №54 (інв. №№1031089, 1031090) - 519,59 м.п.; підкранові колії (інв. №1031070) - 222,7 м.п. у дві нитки.
Відповідно до п. 3.2 договору сервітут полягає у можливості вільного та безперешкодного користування користувачем причалом та причальною інфраструктурою, визначених вище у п. 3.1 даного договору.
Пунктом 4.1 договору визначено, що зміст сервітуту полягає у наданні права користування причалом та причальною інфраструктурою згідно з п. 3.1 договору.
У відповідності до п. 4.2 договору сервітут є строковим та оплатним.
За умовами п. 4.4 договору сервітут встановлений за даним договором є речовим правом користувача, має абсолютний характер і підлягає захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб відповідно до діючого законодавства України.
Відповідно до п. 4.5 договору сервітут не позбавляє володільця, щодо якого він встановлений, права володіння та користування причалом та причальною інфраструктурою.
Згідно із положенням п. 8.6 договору володілець приймає на себе обов'язок повідомляти письмово користувача про укладення договорів сервітуту, оренди або інших договорів щодо об'єкту сервітуту або окремих його частин протягом трьох днів з дня укладення відповідного договору.
Пунктом 9.1.4 договору встановлено, що володілець має право вимагати припинення сервітуту у випадках, встановлених діючим законодавством України.
У п. 14.4 договору зазначено, що одностороннє розірвання даного договору з ініціативи володільця не допускається.
Пунктом 14.5 договору сторони встановили, що цей договір може бути припинений за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками. Цей договір вважається припиненим з дати набуття чинності відповідної додаткової угоди.
Сервіси для юристів