Постанова ВГСУ від 17.10.2016 року у справі №904/1958/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 904/1958/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі№ 904/1958/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"простягнення 11 604,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (далі - ТОВ "Енергоімпекс", відправник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця", перевізник) про стягнення збитків, завданих нестачею вугільної продукції на загальну суму 11 604, 82 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 (суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано пропуском позивачем строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Сизько І.А., Герасименко І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" 11 604,82 грн. вартості вагової нестачі вугільної продукції, 1 378,68 грн. судового збору за подання позову, 1 515,80 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд визнав помилковим обчислення місцевим судом строку позовної давності, та в силу вимог статті 134, 136 Статуту залізниць України та статті 315 Господарського кодексу України такий строк не настав. Керуючись положеннями статей 908, 920, 924 Цивільного кодексу України, статей 6, 23, 24, 30, 37, 114, 115, 129 Статуту залізниць України апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на встановлені ним обставини несхоронності вантажу, що підтверджено наявними в матеріалах справи комерційними актами.

Не погодившись постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неповне з'ясування апеляційним судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів 136 Статуту залізниць України, статті 315 Господарського кодексу України. Наголошує на неправильності визначення апеляційним судом початку перебігу строку позовної давності.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у березні 2015 року зі станції Кривий Торець Донецької залізниці ТОВ "Енергоімпекс" здійснило відправлення вагонів №№61297529, 62009824, 61079679, 61075651, 59083923 за накладними №№50187954, 50238146 на станцію Енергодар Придніпровської залізниці з вантажем - кам'яне вугілля; вантажоодержувачем є ДТЕК Запорізька ТЕС.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці, згідно вимог статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Під час приймання вказаної партії товару було встановлено: вагову недостачу у вагоні № 61297529, яка склала 1 500 кг, що підтверджено комерційним актом РА № 006626/183 від 19.03.2015; вагову недостачу у вагоні № 62009824, яка склала 2 400 кг, що підтверджено комерційним актом РА № 006625/182 від 19.03.2015; вагову недостачу у вагоні № 61079679, яка склала 2 300 кг, що підтверджено комерційним актом РА № 006623/180 від 19.03.2015; вагову недостачу у вагоні № 61075651, яка склала 3 200 кг, що підтверджено комерційним актом РА № 006622/179 від 19.03.2015; вагову недостачу у вагоні № 59083923, яка склала 1 300 кг, що підтверджено комерційним актом РА № 006651/208 від 25.03.2015.

Із зазначених комерційних актів вбачається:

- у вагоні № 61297529 встановлено, що вказана у накладній маса вантажу складає 66 000 кг., а фактична маса вантажу становить 64500 кг., що на 1500 кг. менше, ніж вказано у перевізному документі; навантаження навалом, нижче бортів на 10-15 см, маркування трьома повздовжніми полосами; праворуч по ходу потяга над 3 люком виїмка довжиною 1,3 м, шириною 0.5м, глибиною 0,7 м.; в місці виїмки маркування відсутнє; двері, люка закриті; в технічному відношенні вагон справний; течі вантажу немає.

- у вагоні № 62009824 встановлено, що вказана у накладній маса вантажу складає 70 000 кг., а фактично маса вантажу складає 67 600 кг, що на 2 400 кг. менше, ніж вказано у перевізному документі; навантаження навалом, нижче бортів на 10-15 см, маркування трьома повздовжніми полосами; праворуч по ходу потяга над 2,3 люками виїмка довжиною 2,0 м, шириною 0,5 м, глибиною 0,7 м.; у місці виїмки маркування порушено; двері люка закриті; течі вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

- у вагоні №61079679 встановлено, що вказана у накладній маса вантажу складає 67 000кг., а фактична маса вантажу становить 64 700 кг., що на 2300 кг. менше, ніж вказано у перевізному документі; навантаження навалом, нижче бортів на 10-15 см, маркування трьома поздовжніми полосами; праворуч по ходу потяга над 3,4, люками виїмка довжиною 2,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,7 м.; у місці виїмки маркування відсутнє; двері люка закриті; течі вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

- у вагоні №61075651 встановлено, що вказана у накладній маса вантажу складає 65 500 кг., а фактично маса вантажу складає 62 300 кг., що на 3200 кг. менше, ніж вказано перевізному документі; навантаження навалом, нижче бортів на 10-15 см, маркування трьома поздовжніми полосами; праворуч по ходу потяга над 2,3,4 люками виїмка довжиною 3,0 м, шириною 1,0 м, глибиною 0,6 м.; в місці виїмки маркування відсутнє; двері, люка закриті; течі вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

- у вагоні № 59083923 встановлено, що вказана у накладній маса вантажу складає 69 000 кг., а фактично маса вантажу складає 67 700 кг., що на 1300 кг. менше, ніж вказано у перевізному документі; навантаження навалом, на рівні бортів, маркований трьома поздовжніми полосами; праворуч по ходу потяга над 5,6, люками виїмка довжиною 1,2 м, шириною 0,5 м, глибиною 0,7 м.; в місці виїмки маркування відсутнє; двері, люка закриті; течі вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

Вартість вагової недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи складає 11604,82 грн.

Предмет спору у даній справі є вимога про стягнення вартості недостачі вантажу.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Місцевим судом обґрунтовано зауважено про можливість пред'явлення позову вантажовідправником, а не вантажеотримувачем. Таке право надано учасникам приписами статей 130, 133 Статуту залізниць України. Так передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. Оскільки, як встановлено судом, у накладних №№ 50187954, 50238146 зроблено відповідний напис, який засвідчив передання права на пред'явлення позову вантажоодержувачем (ДТЕК Запорізька ТЕС) вантажовідправнику (Філія "Збагачувальна фабрика "Дзержинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс") колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позов заявлено належним позивачем.

Згідно зі статтею 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Так, як врегульовано статтею 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За приписами статей 113, 127 Статуту залізниць України залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди зокрема за недостачу прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, якщо не доведе, що недостача відбулася не з її вини.