Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №922/4401/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 922/4401/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів:Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Божок В.С., Мачульського Г.М., розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову від 31.05.2016Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Харківської області № 922/4401/15за позовомзаступника прокурора Харківської області до 1.Харківської міської ради, 2.приватного підприємства "Гайленд", 3.реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції треті особи1.державна інспекція сільського господарства в Харківській області, 2.обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парус плюс" прозобов'язання вчинити певні дії,за участю представників сторін:

позивача - Безкоровайний Б.О.,

відповідача - 1-не з"явились,

відповідача - 2- не з"явились,

відповідача - 3- не з"явились,

третіх осіб - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2016 р. (суддя - Денисюк Т.С.) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. (судді - Терещенко О.І., Сіверін В.І., Хачатрян В.С.) рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2015 року заступник прокурора Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, ПП "Гайленд" та реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати п. 18 додатку 1 до рішення Харківської міської ради 34 сесії 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.06.2009 р. № 136/09; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 31.12.2009 р. серія НОМЕР_2, площею 1,0527 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1); визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно: від 05.02.2014 р. № 17388382, видане ПП "Гайленд" реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області; скасувати рішення реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про державну реєстрацію права власності ПП "Гайленд" на нерухоме майно: від 19.12.2013 р. № 9274821; визнати відсутність в ПП "Гайленд" права власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 1,0527 га, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 4 445 236 грн.; витребувати з незаконного володіння ПП "Гайленд" земельну ділянку, площею 1,0527 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що предметом вказаного позову не є оскарження порядку створення та діяльності ОК "ЖБК "Парус-Плюс", а є фактично вимоги про визнання незаконним та скасування п. 18 додатку 1 до рішення Харківської міської ради 34 сесії 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.06.2009 р. № 136/09; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 31.12.2009 р. серія НОМЕР_2, площею 1,0527 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно: від 05.02.2014 р. № 17388382, виданого ПП "Гайленд" реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області; скасування рішення реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про державну реєстрацію права власності ПП "Гайленд" на нерухоме майно: від 19.12.2013 № 9274821; визнання відсутності в ПП "Гайленд" права власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 1,0527 га, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 4 445 236 грн.; витребування з незаконного володіння ПП "Гайленд" земельної ділянки, площею 1,0527 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Суди зазначили, що підстави, на які посилається прокурор, не є предметом розгляду даної справи, а є предметом розгляду іншого спору.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи передачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 Земельного кодексу України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне користування.

Верховний Суд України у постанові від 17 червня 2014 року по справі № 21-195а14 на підставі аналізу п. 12 "Перехідних положень", ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР, Примірного статуту, дійшов висновку, що сільські, селищні та міські ради мають право розпоряджатися землями комунальної власності територіальних громад виключно в межах населеного пункту. При цьому, даючи дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ЖБК, відповідна рада має враховувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог ЖК УРСР та Примірного статуту.

Вказана постанова стала підставою для звернення прокурора до суду з вимогою, зокрема, визнати незаконним та скасувати рішення міської ради в частині надання у власність обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Парус Плюс" земельної ділянки.

Конституційний Суд України в п. 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що прийняте Харківською міською радою рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.