ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2016 року Справа № 910/6412/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Данилової М.В., - головуючий Данилової Т.Б., Корсака В.А., за участю представників:позивача відповідача Вознюк Є.В. (довіреність від 11.06.14 р., № 14-167) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р.у справі№910/6412/13 Господарського суду м. Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" простягнення 81 385 355,32 грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 66 965 424,68 грн. суми основного боргу , 8 365 702,45 грн. інфляційних нарахувань та 6 054 228,19 грн. 3% річних за порушення грошових зобов'язань, які виникли з договору поставки природного газу №302-09/8 від 18.12.2009 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. (суддя Паламар П.І.), позов задоволено частково: стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 66 965 424,68 грн. боргу, 56 626,41 грн. витрат по оплаті судового збору. У позовних вимогах в іншій частині було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Зеленіна В.О., судді Ропій Л.М., Зубець Л.П.), рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. залишено без змін, з тих же підстав.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 р. повністю, а рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р в частині відмови у стягненні 6 054 228,19 грн. 3% річних та 8 365 702,45 грн. інфляційних втрат, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 8 365 702,45 грн. збитків внаслідок інфляції за прострочення та 6 054 228,19 грн. 3% річних, в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 17.08.2016 р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2009 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") (покупець), було укладено договір № 302-09/8 поставки природного газу, до якого в подальшому були укладені додаткові угод № 1 від 31.12.2009 р., №2 від 28.01.2010 р., № 3 від 27.05.2010 р., згідно з умовами яких постачальник зобов'язався передати покупцю протягом 2010 року імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат філій ДП "Нафтогазмережі" за наявності ресурсу в обсязі до 54669900 м.куб. згідно погодженого графіку, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.
Додатком № 1 до договору в редакції пункту 4 додаткової угоди № 3 від 27.05.2010 р. до нього сторони погодили обсяги газу, що передаються філіям ДП "Нафтогазмережі" для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат у 2010 році за даним договором.
У розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу та тариф на транспортування.
Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за газ з урахуванням вартості його транспортування здійснюється покупцем протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 1 січня до 31 грудня 2010 р., в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що актами передачі-приймання природного газу №№ 01/10-НГМ-ВТВ від 31.01.2010 р., 02/10-НГМ-ВТВ від 28.02.2010 р., 03/10-НГМ-ВТВ від 31.03.2010 р., 04/10-НГМ-ВТВ від 30.04.2010 р., 05/10-НГМ-ВТВ від 31.05.2010 р., 06/10-НГМ-ВТВ від 30.06.2010 р., двохстороннім актом звіряння розрахунків станом на 31.12.2012 р., позивачем передано правопопереднику відповідача протягом січня - червня 2010 року 28940605 м3 природного газу та надано послуги з його транспортування загальною вартістю 72 010 545,88 грн., заборгованість покупця по оплаті за одержаний газ станом на 20.03.2013 р. складала 66 965 424,68 грн.
У зв'язку із несплатою вищевказаної заборгованості, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у квітні 2013 року звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 66 965 424,68 грн. основного боргу, 8 365 702,45 грн. інфляційних нарахувань та 6 054 228,19 грн. 3% річних.
Щодо стягнення з Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" основного боргу у розмірі 66 965 424,68 грн. суди попередніх інстанцій вказували про наступне.
Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Приписами частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось вище, за актами приймання-передачі природного газу Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" поставило протягом січня - червня 2010 року 28 940 605 м.куб. природного газу та надало послуги з його транспортування на загальну суму - 72 010 545,88 грн.
В свою чергу, за поставлений позивачем природній газ відповідач розрахувався частково.
Сервіси для юристів