Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №910/3947/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 910/3947/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач),суддівІванової Л.Б., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 30.03.2016 Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016у справі№ 910/3947/16Господарського судуміста Києваза позовомПриватного підприємства "Лендгранд"доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"простягнення заборгованості в сумі 48989,58 грн, з яких: 41793,42 грн пеня, 3007,92 грн 3% річних, 2631,24 грн інфляційних втрат за договором на проведення проектно-вишукувальних робіт від 03.09.2008 № ПЗ/ЗС-082573/НЮза участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Яковенко А.О., дов. від 21.04.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі №910/3947/16 (суддя - Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 3007,92 грн 3 % річних, 2361,24 грн інфляційних втрат та 33337,82 грн пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді - Яковлєв М.Л., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 у справі №910/3947/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій в відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій припустились порушення ст. 43 ГПК України та, на його думку, невірно застосували ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПП "Лендгранд" (Виконавець) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (Замовник) 03.09.2008 укладений договір на проведення проектно-вишукувальних робіт №ПЗ/ЗС-082573/НЮ, за умовами якого (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 28.05.2014 до договору №ПЗ/ЗС-082573/НЮ від 03.09.2008) Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати вишукувальні роботи з виготовленням технічного звіту по топографо-геодезичних роботах (кадастрова зйомка місцевості вздовж залізниці на лінії Гречани-Ларга) та виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДТГО "Південно-Західна залізниця" для розміщення та обслуговування будівель і споруд залізничного транспорту в адміністративних межах Малиницької сільської ради площею 12,3 га, в межах Копистинської сільської ради площею 121,0 га та в межах Масівецької сільської ради площею 5,00 га Хмельницького району Хмельницької області і зареєструвати земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.

Пунктами 2.2, 2.5 договору встановлено, що датою завершення робіт є 01.06.2015 з правом дострокового виконання робіт. Роботи вважаються виконаними належним чином і підлягають негайному прийманню їх замовником та оплаті по стадіям з моменту виконання наступних дій Виконавцем: 1 стадія: 1) передача Виконавцем Замовнику одного примірника технічного звіту з кадастрової (горизонтальної) зйомки в електронному вигляді та на паперових носіях по акту здачі-приймання виконаних робіт; 2 стадія: 1) передача Виконавцем Замовнику двох примірників погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (по кожній адміністративно-територіальній одиниці окремо) по акту здачі-приймання виконаних робіт; 2) передача Виконавцем Замовнику витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки з копією акта приймання-передачі документації до Державного фонду документації із землеустрою відповідного відділу Держземагенства.

Згідно п. 3.1 договору, вартість робіт за договором становить 327365,00 грн без ПДВ згідно з протоколом про договірну ціну (додаток 1 та додаток 1.1 до договору, що є його невід'ємними частинами) та кошторисом на виконання відповідних робіт (додаток 2, додаток 2.1 та додаток 2.2 до договору, що є його невід'ємною частиною).

Відповідно до п. 3.4.1 договору, протягом тридцяти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по 1 стадії Замовник здійснює оплату виконаних робіт в розмірі 50% від суми договору. Пунктом 3.4.2 договору визначено, що протягом тридцяти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт по 2 стадії Замовник проводить повну оплату виконаних робіт.

Замовник протягом 10-ти банківських днів від дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт і оплатити виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт (п. 5.2 договору).

Сторонами у п. 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки. Також встановлено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6.4 договору).

У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором, 25.05.2015 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ДТГО "Південно-Західна залізниця" про стягнення 189361,31 грн, з яких: 152485,00 грн основного боргу, 14788,96 грн пені, 739,45 грн 3% річних та 21347,90 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/13300/15 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 152485,00 грн, пеню в сумі 11029,05 грн, 3% річних в сумі 551,45 грн та інфляційні втрати в сумі 21347,90 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначене рішення суду виконано 16.01.2016.

Зважаючи на те, що погашення заборгованості відповідача за договором відбулось при примусовому виконанні судового рішення у справі № 910/13300/15 лише 16.01.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути 3007,92 грн 3% річних за період з 21.05.2015 по 15.01.2016, 2361,24 грн інфляційні за період червень-листопад 2015 року та 41793,42 грн пені за період з 21.05.2015 по 21.11.2015.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд виходив з положень ЦК України, ГК України та, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 3007,92 грн 3 % річних, 2361,24 грн інфляційних втрат та 33337,82 грн пені.

При цьому, суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнав його обґрунтованим та вірним, а тому задовольнив позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Що стосується вимог про стягнення пені, то суд, зважаючи на зміст п. 6 4 договору та вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, здійснивши перерахунок заявлених вимог, з'ясувавши, що прострочення виконання зобов'язання за договором настало 07.04.2015 (відповідно до рішення суду у справі № 910/13300/15), то останнім днем терміну нарахування пені є 06.10.2015 і оскільки рішенням суду у справі № 910/13300/15 стягнуто пеню, нараховану за період з 07.04.2015 по 20.05.2015, тому пеня підлягає стягненню з 21.05.2015 по 06.10.2015.

Таким чином, вірним є задоволення позовних вимог про стягнення пені на суму 33337,82 грн за період з 21.05.2015 по 06.10.2015.

Водночас, відповідач під час розгляду справи звернувся з клопотанням про зменшення штрафних санкцій, посилаючись на тяжке матеріальне становище. Суд першої інстанції, розглянувши зазначене клопотання відхилив його.